Це була п'ятниця або субота, я хотів розслабитися та випити смачненького коктейлю в компанії якоїсь гарнюні. В клуби не ходжу, перестав ще до карантину, хоча і любив потертися об дівочу попку на танцмайданчику. Просто в барі можна поспілкуватися, а співрозмовник з мене кращий ніж танцюрист. Бармен приготував мені Бульвардьє (той же Негроні лиш з віскі), я насолоджувався вайбом закладу, що вибрав на цей вечір, тут таке приємне освітлення. Вигляд я мав на десяточку: костюм кольору чорної оливки, броги й вузька краватка. Не буду вдаватися в тонкощі свого методу, але досить швидко, я вже

Це має бути якийсь жарт. Я ще раз вмикнув запис, наче сподівався, що цього разу почую щось інше. На голограмопрогравчі з’явилося, вже знайома мені, голограма: чудернацька маска: білий овал лиця, чорні вуса і вузька борідка, такі ж чорні брови, великий ніс, на щоках червоний рум’янець. На доданок до цього, на масці застигла іронічна зла посмішка. Зверху чорний довгополий капелюх. Механічний, явно змінений, голос промовив: — Вітаю тебе, герою. Ти — обраний. Обраний для найскладнішого випробування у твоєму житті. Якщо я розрахував все правильно, а по-інакшому і бути не може, ця космічна станція