І-сторію твориш ти! С-ам знаєш куди тобі йти! Т-ак, чи інакше вчинити, О-плакати, розвеселити!? Р-омантиком бути - тремтіти! І- долю плекати, леліти… Ю-ність прожити, пробігти… Т-овариша втягти з біди! В-ірність в житті зберегти… О-чима стрітись з ворогом змогти! Р-уками все своїми досягти! л-И-ше кого кохаєш берегти! Ш-турмом все брати і йти до мети! Тому що все навколо створюєш лиш Т-И!!!

А ты сам решаеш, Как тебе жыть... Неутолимо пахать как лошадь, Или просто творить! У всех у нас запары, Работа, школа, пары, А нам бы розгрузится, Вот например влюбится.. слова одни, а действия другие. наверно, люди сейчас такие. Привет! Привет... Ты почему такая грустная? Да просто настроения нет... Ну я дажe незнаю как тебя спасти... А ты процелуй и за всё прости...

Ніхто не розуміє матір одиноку!!! Її крила тягар на світі неземний… Як вона всим чим може захища дитя своє щороку, І кожен рух, маленький крок для неї дорогий… Ніхто не знає де той дух і сила й віра, Беруться в кількості, яка немає меж. Для неї головне дитяткова довіра, Любов взаємная, що віддана була без меж. А знаєш соромно і знаю я чому, Бо керувалася тоді я самотою… Світу твого не бачила давно… А знаєш соромно і знаю я чому, Зраду собі я б не пробачила ніколи… Завмерли всі душевні видноколи… А знаєш соромно і знаю я чому, Коли дивлюся в очі як все добре… Ми далі йдем, чи плачем і на

Світло хірургічної лампи засліпило мене, як тільки відкрив очі. До речі, розбудив мене сильний біль в районі живота, трохи нижче ребер. У моєї голови стояв молодий медбрат, і спостерігаючи за показами приборів, легко прижимав кисневу маску до мого лиця, яка чомусь не подавала кисень так як потрібно, бо я почав задихатись. Він не звертав на мене уваги, а дихати все таки хотілось і я різко нахилив голову вбік. Моя надмірна рухова активність напевно здивувала його, і він нарешті опустив на мене свої, як досі пам'ятаю, карі баньки. Наші погляди зустрілись і як в романтичному кіно - я йому

Існує у світі легенда, що люди цінніші за гроші, Кохання, що раз і назавжди, що втрати бувають хороші Що на помилках ми вчимося, що час заліковує рани, Що друзі ніколи не зрадять, й мужчин прикрашають шрами. Існує на світі легенда, що є на землі справедливість, Що спогади гріють душу, що в бійці рятує сміливість, Що сильні ніколи не плачуть, що в річку не входять двічі, Що близькі не зводять наклеп, за спиною та й у в вічі. Існує на світі легенда, що можна щасливим бути, Що можна пробачити зраду, що можна про все забути. Що горе не втопиш в текілі, що дурням живеться легше. Утопія все це,