Пусть думают — я в радости купаюсь, Пускай считают жизнь мою игрой… Я падаю… И снова поднимаюсь! Цена всего известна мне одной. Хочу такого мальчика... Чтоб губы мне не красить... Чтобы любил меня такую... В кросах и на адидасе!!! Я жыву на земле уж много лет, У меня для себя запретов нет! Я себя люблю и себя уважаю И себе любимой я всё розрешаю Уже прошло, уже не больно! Болело очень, но довольно! Пережыла всё ето и с етим справилась! Сначала умерла, потом уж родилась! И снова, напротив, Глаза твои убитые... Смотрят глупо на меня, Кровью налитые... А я стою немая, Ничё не понимаю... Но то

А ти не знаєш що живе у тому серці, Яке за тебе молиться щодня. Яке щоразу відкриває дверці, Коли вертаєшся здалека ізрання. А ти не знаєш що у тому серці, Яке для тебе тільки ожива. Яке вмирає у пекучім перці, Коли образливі в душу летять слова. А ти не знаєш що у серці тому, Що за тобою плаче кожну мить. Що часто зазанає тяжку утому, Від різних хвилювань болить. А ти не знаєш що у тому серці, Що ніжністю коханої палає. Що зігріває лагідним вогнем, І твою душу ніжністю вкриває.