Якщо ми непотрібні богам! «Пивна хвиля» став його маленьким прихистком, місцем, куди Лео щодня приходив, щоб знайти розраду та забути про клопоти життя. Він звичним маршрутом пішов у бар, відчуваючи, як тягар робочого дня в порту Сіетла починає відступати. Після безкінечної біганини поміж суднами та вантажними контейнерами, виконуючи накази бригадира-ідіота, він нарешті міг собі дозволити розслабитися. У голові зазвучало знайоме відчуття — «пора відпочити». Чоловік звичним рухом відкрив двері, які зустріли його вітальним скрипом. Лео ступив у бар, і в приміщенні панувала тиша, лише голос з