Моє життя поділено на чорне і біле. Біле - це небо, воно завжди було наді мною, як високо не підіймешся - ніколи не дістанеш, воно лише огидливо дивиться на тебе і мріє ніколи не знати про твоє існування, бо воно там, де немає ніяких меж. Нема і способу наблизитись до білого в житті, чим би воно не
Десь там, далеко у спогадах, до мене огидливо озирається маленьке, забите всіма богами містечко. Чому ж воно там залишилось? Чому травить мою душу біллю? Може через страх знову опинитись у лещатах хаосу? Здається, це було єдиним місцем у якому я бачила надію, нею була така ж забута церква з
Опубліковано: 19 вер. 2024
51 перегляд
Переглядів:
69
Публікації:
3
Коментарів:
1
Дата реєстрації:
19 вересня 2024 15:01
Останній вхід:
21 жовтня 2024 22:47
Місце проживання:
Не вказано
Більше від автора:
Авторизація
Увійдіть, щоб отримати доступ до персоналізованих рекомендацій, слідкуйте за авторам і темами, які ви любите, і похваліть інших авторів за важливі для вас історії.