Цілодобово лоно буду цілувати з а тижнем тиждень місяцями з року в рік оргазмом тіло муркотіло винуватим аби : " До смерті зліг лиш мною захворіть " . Відкинь всі сумніви розслабся : так кохана тобі єдиній безліміт акційний цей не зводь будь-ласка ніг - проникливе прохання розкрийсь губами - усміхни весні лице . Пізнала піхва справжнє щастя щоб жіноче - язик насамперед потрібен а не хуй : вусатій статі шепотітиму щоночі таке що вуха не почують наверху . Хто кволий вимовити " кунілінгус " термін той тямить тему наче квантовий експерт якому більш важлива цілісність системи

Кріпак і чорт Божий пан дарів схотів Кріпаку мовляв указ: - Ти у мене всіх жуків повбивав за один раз! - Ти від скоту всіх вовків залякав, думою втряс!.. ти у мене розумніший! ти у мене найхитріший! дам тобі завдання се - ти найди золото, срібло мені на кашталь лице! чи болото, див гніздо бісів, чортів, зло лихе!.. в нагороду за се діло дам тобі життя вольне!... Думав кріпак що дістати Не срібло і не злото Їх в житті важко впіймати Тому ж вибрав болото!.. Летить, ходить отримати По землі і по хмаркам - До коваля: дуж кувати! Сил-залізо по справам! Коваль, молот і гриміти Так що гори по

Заслугував на менше значно аніж маю - тримаю жмені повні наче кулаки : хто страху втрати найціннішого не знає той власний стрижень цим підточує ламкий . Жіноча дружба блиском пил чи міць алмазна ? " Чого та баба хоче ? " - бився Зигмунд Фройд . Там анорексія добила прищ замазать а ми як демони єбем святиню в рот . Спеціалістів з креативним інтелектом вже замінила майже нейромережа . Язвить я звик віршами знову прителепав - і тут самому стало смішно не на жарт : куди ми котимося ? Звідки нас приперло ? Чого поезії чим далі цій гудіть тим більше хочеться втопить до днища перли лиця

Гівно обгорталось цукеркою зваться : поїв - і повільно попробуй на зад сядь . Запитує логіка : висрать тепер чим заїсти як другими страви ці перші ? Гівна виглядають мов тістечка купки . До рук переходять в день тисячі кубків : давно назріває потреба змагання наклав би хто більше окремо й загально . Гівно у гівні на плаву - не потоне його утворили ті ж квантів протони : своє не смердить - гріх чийогось цураться глистом висувати претензії сраці . Не пахнуть гівном як відомо і гроші : відкачку веде містермускульний розчин трояндами пахнуть вбиральні громадські а кал карнавальні знецінює маски

Некрофіл єбе зомбі : є відрадні моменти в божевілля безодні підкиданням монети . Педофіл-аніматор демонструє мультфільми : стиль картину знімати має всюди буть вільним . Зоофіл на папугу здавна слину пустивши лиш повторює : " Погань дай хоч спокою тиші ! " А в стосунках здорових еталонно без змін все : чим долають хвороби ? Та яка вам різниця ?

Рило марило . Затьмарилося небо димоходу сраки хмарами навислими формувало мрії десь між пере- й недо- : сформулюй сакральне словом пробуй висловить . Блядь у роль вжилася лялі біля папіка : скільки встане хуй - єбать анально бити дасть гроші легкі мать нутром пекуча паприка - вити слізно мила вмилася і витерлась . Полюси міняє гніту світовий магніт : чорний хід планує свій фігура шахова - всіх потроху збити з потрохами виманить атмосферу передать ферзю нажахану . Раптом харя хрюкне-грюкне : " Так не ходить кінь !! " Збунтувались Васюки Остапа Бендера : зараз будуть вам москаликам

Минулого час часткою ставати : по різних берегах розводить міст рукою каву екс як екскаватор - гарсон дрищові чайові відніс . Все виє : віють осінню відносин промерзлих ягід бабині літа а так пизда промацувалась носом - язик мов за метеликом літав ! Черстве дратує серце круасаном засохло чи розбите - чорт із ним : блядь Боже нахуя твоя краса нам ? Назад Содомом засрану візьми . ЛГБТ в очікуванні кари до неба геморою Вавилон : летять злиттям із сонечком Ікари щоб землю знову кров'ю залило . Єбти і ти перестаралась видно єство своє обожнюючи більш : прямуй - пильнуй наступну половину чим

Почав кінчати як це не парадоксально . Оксюморони скрізь завжди звучать так саме : пизда заманлива немов рекламний лозунг - пізнав глибини мудрих правд мій хуй-філософ . Колись єбав і клав на ступінь науковий цинізм зняло неначе онанізм рукою : жіночі серця таємниці розкривались аж поки чпокання не зменшилась тривалість . Віршами вухам недойобство компенсую : задовільняє звір у них свою красуню - сльозу пускає з ока зойк сердечний стогне зайців усіх вбивають холості пістони . Єбе лайфхаками цілитель Кашпіровський : нема коли й перекурити папіроски до піни дівчину загіпнотизувало труси

Що я тут роблю? І навіщо? Яке призначення моє? Вдалечині десь вітер свище Додолу він дерева гне, Над ним сонце сяйвом грає, Освітлюючи все живе, А я сиджу тут у нетямі, Не знаю хто я і що ще Додати можна слів багато, Але навіщо, то є все, Як все рівно я не втямлю Хто ж я на цьому світі є!

Ти уміляла рано встала а ле я тебе знайшов Ти танцювала їла грала а, я не уйшов Ти говорила пила но я, не на мить... Прип З ранку й до зі рок від тебе не на крок Мені все до зірок Бо ти мій крок. Побігла на балкон. Хотів тебе закрить Почала танцювати. Ну а я ревіть. Відкрив, як метеором ти пройшла, І зрозумів: без тебе я: Прип З ранку й до зі рок від тебе не на крок Мені все до зірок Бо ти мій крок.

Минуло не так вже й багато часу перш ніж дівчині надали її форму винищувача, а ще трохи більше двох тижнів знадобилося на виготовлення індивідуального Нічірін який був доставлений особисто ковалем. До воріт храму де зараз проживала Амане прибув молодий чоловік, він носив темне чоловіче кімоно зверху якого був накинений білий хаорі, біле волосся спадало ледь нижче плеча, а також трохи закривали червону маску яку зазвичай носили ковалі. Амане вийшла на вулицю й одразу помітила дивну постать що бродила навколо храму. Побачивши дівчину коваль одразу ж стрімко попрямував у її напрямок не надто

на берегу зелёного моря валялся опоссум, по виду совершенно мертвый - лапы, слипшаяся шерсть, стекляные глаза - все подтверждало утрату жизни бедным сумчатым. зелёная вода сначала пенным краем, а потом и сама по себе несколько раз дотронулась до остывшего тельца. - слышь, ты. эй, алё, мочало! я же знаю, что ты придуриваешься. - это русалка, лежащая рядом в ямке из мокрого песка и воды, обращалась к бездыханному зверьку. - давай, отморозился и будет. слышь? - чё те надо? - взвизгнул резко оживший зверёк. - да ничё не надо. понял? вообще ниче. просто прикольно. русалка поднялась на локтях