Дзвін у вухах. Відчуття невагомості. Перед очима миготіли тьмяні фарби. Їй здавалося, що світ завмер, аж допоки чийсь чужий голос не вирвав її у реальність. — Чому ти без маски? Гей, ти жива? Йти можеш? У скронях нестерпно пульсувала кров, а в роті був присмак пилу. Дівчина розплющила очі, навкруги було сіро та тьмяно. Хтось нависав над нею і щось говорив, але вона не могла сконцентруватися на