Поодиноке міркування

129 переглядів

Сміюся, хоча й біль дере у грудях,
От от розтане він в глухій імлі.
Мільйоном крапельок на зелені трави,
Однак не байдуже мені.

Що всесвіт той ховає в тінях
Сумних, обпалених зірок?
В думках безхатька у неріднім краї.
Тих сліз солоних звивистий танок.

zp_writer
Опубліковано: 09 кві. 2024. 13:50
09. 02. 2024
0 коментарів
Коментарів немає! Ви можете написати перший коментар до цієї публкації!