Полиновий запах

Полиновий запах, ніжно б’є у скроні,
 Навіває спогади про теплі літні дні,
 Пам’ятаю подих, ніжний на долоні,
 І слова медові, що казав мені.
Ти збудив глибокі почуття тернові,
 Вкрав ти моє серце і душу назавжди.
 Я відчуваю силу і крила гонорові,
 Лише тобі узимку цвіли мої сади.
І світ тепер інакший, і яскравіші зорі,
 Для тебе заспіваю, все зможу тепер я.
 Тепер вже не шукаю, кращої я долі,
 Своє життя дарую, твоя, лише твоя.
Дарую я цілунки та губи калинові,
 І очі де потоне вранішня зоря.
 Я подарую ніжність і всі на небі зорі,
 Нехай же нас почують далеко за моря.
Кохання мов театр і головні в нас ролі,
 Комедія і драма, та шлях до вівтаря.
 А я все чую запах, що ніжно б’є у скроні,
 Замріяного, літнього, та сонячного дня.

Stepanova16
Опубліковано: 03 кві. 2021. 12:56
0 коментарів
Коментарів немає! Ви можете написати перший коментар до цієї публкації!