Чому такий похмурий ти?
Чому ховаєшся від мене?
Я хочу зрозуміти твою душу.
Відкрийся мені хоч раз.
Я не вдарю, не скривджу.
Клянуся своїм сонцем,
яке вже закриває місяць.
Дарую тобі своє проміння,
останню надію і любов.
Я помру раніше, ніж побачу
твою щиру, широку усмішку.
Живи заради мене, молю.
Я мрію дивитися на тебе
з найвищих хмар на небесах.
Не страждай, не плач, молю.
Хоча ні... пролий за мною одну,
одну скупу сльозу, яка зцілить,
заспокоїть мого німого привида.
