Є у мене думка моя,
Що не зрадить у житті.
Буде щастям життя ходу,
Буде цвітом навесні.
Можеш ти правдиво жити,
Можеш вірити в добро.
Можеш людям не вертати -
Ними зроблене, те зло.
Жити чесно й справедливо,
Нести світло крізь життя.
Та не думай ти мрійливо,
Що не втрапиш у сміття...
Кожен буде лізти в душу,
Класти камені в рюкзак.
Говорити: "Ти не дуже -
Вір у диво, просто так!"
І ті люди будуть праві,
Бо вони і є той хряк.
Що жере усе навколо,
Як відчує, хто добряк!
По життю з добром у серці,
Маєш йти собі, однак...
Фільтрувати туди дверці,
Щоб не ранив тебе хряк!