Є у мене думка моя, Що не зрадить у житті. Буде щастям життя ходу, Буде цвітом навесні. Можеш ти правдиво жити, Можеш вірити в добро. Можеш людям не вертати - Ними зроблене, те зло. Жити чесно й справедливо, Нести світло крізь життя. Та не думай ти мрійливо, Що не втрапиш у сміття... Кожен буде лізти в душу, Класти камені в рюкзак. Говорити: "Ти не дуже - Вір у диво, просто так!" І ті люди будуть праві, Бо вони і є той хряк. Що жере усе навколо, Як відчує, хто добряк! По життю з добром у серці, Маєш йти собі, однак... Фільтрувати туди дверці, Щоб не ранив тебе хряк!