Шкереберть шкребе серце іржаве
дати в жертву себе вирізать ,
ледь заважує доля держави
на розтерзаних тих терезах .
Дежавю непрожитих флешбеків
домагнічує прірву Бермуд :
треба , мабуть , забуть тут буть деким -
всі у воду кінці обірвуть .
Амнезія ? А нам не анамнез .
Хвіст вже з'їла зміїна війна .
Знов униз мої ніздрі заманиш
перлом сперми з-під дна виринать .
Саме милістю Господа Бога
душу зцілювать сміють твою
рими , зримі довічно надовго :
аж женуся за ними - творю !
