Знизу жабрами вітер
шанс задає вітрилам ,
заражає ревіти ,
щастя своє не втримать ,
просраним ненаситно .
Манять Бермуд тенета
в подорож кругосвітню
з відкриттям континенту .
Стаї акул ескортом ,
вік від цинги без тями ,
в ціль офіцерський кортик
компас на полюс тягне .
Небо здригає сонце ,
зорі втопились звучно :
хто через все пройшов це -
та ще шкіра везуча .
Сечу , воду солону
сьорбать спрага диктує ,
серце нутром холоне -
хуй дельфіни врятують .
Брали на борт - команди
рот мандою єбали :
бунт реформи провадить
островом канібалів .
S.O.S. електрику смокче ,
жереб пізно кидати ,
верне нерви , лоскоче
вовком морським піддатим .
Якір рифами поміж
звузить кола пекельні ,
марні крики " На поміч ! "
айсберг ехом зі скелі .
Недопизда русалка ,
ніби вінець знущання ,
бачило море всяке
хвилями на прощання .
Тоне й Титанік оркестром ,
тількі гівно не в стані :
всяке не небудь якесь там ,
саме - саме останнє
