Рекордно мозок прогресує в мавпи ,
людина винаходить мікрочіп :
комп'ютер щось створить так саме мав би ,
та він себе благає відключить .
На берег викидається дельфіном
чи дурня вміло клеїть знає як :
давно прорахувавши все - прикинув ,
що тут найкраще діять , мов змія ?
За нобелевку вчені марно гризлись ,
чим мат цих шахів треба розуміть :
в куті глухому варіантів різних
знайти ніхто пояснень не зумів .
Петрович з моргу , чарівник зміїний
героєм дня мандрує по віршах
й говорить : " Ну які всі ви наївні ,
це ж ясно , що не мат там і не шах . "
В робочому закрився кабінеті ,
процесор під'єднав до мережі ,
надавши для майбутнього планети
надії альфа-промінь : " Буде жить ! "
Коли вручали премію почесну
одному в номінаціях сімох ,
подякував : " Спасибі величезне " , -
і лаври зі Стокгольму знов у морг .
На серверах гуде-кипить діяльність -
не знає втоми штучний інтелект :
спочатку й над Петровичем сміялись ,
а він до смерті здивував колег
