Навколо неї створюють легенди Малюючи незримий ідеал небес Вона як голос внутрішній, потреба, Міраж далекий й життя сенс Заради неї ведуться війни, З неї картини пишуть і нею живуть. Вона це перший крик перемоги. Її боготворять і її кленуть Її ненавидять і моляться до неї Її шукають і втікають від її чар Порівнюють невинність до лілеї Й вона випускає чоловікам пар Вона і подруга й цариця і

Я разлюблю тебя лишь тогда, Когда на небе взорвутся все звёзды, Когда волною накроет все города, Чтоб заново мир был воссоздан. Я на край света пойду за мечтою. Я не смогу тебя разлюбить, Мы обязательно будем с тобою. Мы просто не может вместе не быть!

У цього світу сутінках холодних, Переплелись дві долі, дві простих душі. Які щодня блукали по ставках безводних, І зустрічі чекали, наче ніч свічі. Коли двоє очей навпроти стрілись, І руки заплелись в одну сім"ю. Вони нарешті вже на місті всілись, Вона знайшла свого, а він знайшов свою... Сльоза скотилась зі щоки- люблю! Коли вона сказала голосом тремтячим, І він сказав я світ тобі куплю! І

У сірих буднях я сумую за тобою… В душі мугикає мелодія сумна. Струни душі обірвані від болю, Була постійно з ним, ну а тепер одна… І на постій чекаю тої миті - Коли побачу очі ніжні ті, Які лиш бачу уві сні щоночі І бачила при зустрічі у ніжній темноті… А зараз вже не хочеться нічого, І серцю радість вже ніщо не принесе! Я просто завжди хочу буть з тобою! Бо це і є для мене геть усе!

Трудитесь! Мир не будет раем Для тех, кто хочет жить лентяем.

Тебеневистачання ? У сірих буднях я тебе незнаю, Немає поруч ні душі, ні тіла. Не знають ні початку, ані краю, Ті почуття, що здалеку летіли. І сум жорстокий душу огортає, Меланхолічний настрій кожен день. Сумую я і він сумуює знаю, І хоче бути поруч день у день. А на душі то холодно, то палко, Хоч знаю що кохає, всеодно не те. І наче все так протікає гладко, Але без нього щастя душу щастя не

СпАсИбО... ? ❤ ? Спасибо любимый, за то что ты мой... За то что ты мной дорожиш... За то что могу я смотреть на тебя... Когда на коленях лежиш... За то что поможеш, поддержиш всегда... Спасибо тебе мой Родной... Спасибо за то что ты терпиш меня... За то что ти рядом со мной... Спасибо... Я тихо на ушко скажу... Вам, Мама, за сына такого... Люблю его очень и им дорожу... Не надо мне больше

Сонные улици спят одиноко, Мокрый асвальт лежит не широко... Стонут деревья роняя слезу И тишина как будто в лесу... Вогкий туман тихо ляжет на плечи, Слышно вдали где то ...Время не лечит... Грязью испачкана вся красота, Миром царить начала пустота... Небо нахмурилось, солнце устало, Хочется жить, а жизни так мало....

Смотреть в любимые глаза И просто видеть счастье... Предвидеть муки, слезы, боль И радости й ненастье... Дюбить, надеятьса и ждать, Смотреть в глаза и утопать... Знать, что взаимностью горят И о любви лиш говорят... Знать, что взаимны нашы чуства Глаза- ето душы искуство... И в них смотря... ты видиш свет Таких как ети... больше нет...

Слава Україні!!! Якщо скаже кат проклятий- Українці свинський люд! Заспіваєм гімн крилатий, Щоб почули звідусюд! Наш народ простий, завзятий- Український славний люд! *** *** *** І якою б ми ціною, За вкраїну не стояли! Ми не вкриємось журбою! Ми ще більш братами стали! *** *** *** В час який безсилий люд, Доля теж слабка, безсила, Ми зберемсь з усих усюд! Злічим україни крила! *** *** *** Я не

Сейчас мне очень больно на душе, Тяжелый груз висит и тянет шею. Хочу быть маленькой, но взрослая уже, И все перетерплю и в жизни все сумею! Хожу я каждый день по лезвию ножа, Чего от жизни ждать уже не знаю... Не нужно мне ни камня, ни гроша, Ведь не услышу:"- Мама, подростаю!". Я не куплю кроватку с белым бантом... Не положу туда я маленькое чудо. Не будут по квартире летать фанты, Не

Пусть думают — я в радости купаюсь, Пускай считают жизнь мою игрой… Я падаю… И снова поднимаюсь! Цена всего известна мне одной. Хочу такого мальчика... Чтоб губы мне не красить... Чтобы любил меня такую... В кросах и на адидасе!!! Я жыву на земле уж много лет, У меня для себя запретов нет! Я себя люблю и себя уважаю И себе любимой я всё розрешаю Уже прошло, уже не больно! Болело очень, но