Зіронька сяє, серце стучить,
Щось у мені до коханой біжить
Ой ти кохана, люба моя!
Чом голосок твій як солов'я?
Душу здирає, плоть обглодає,
Ти, без рушника, виходь за меня!
Зіронька сяє, серце стучить,
Щось у коханої в грудях лежить
Я би і вийти хотіла до тя!
Не хоче та мати і доля твоя
Душу здирає, плоть обглодає,
Зозулею луна довжезно стоя!
Зіронька сяє, серце стучить,
Щось за тинами любий кричить
Гей ти кохана, люба моя!
Кинь злую мати йди до меня
Душу здирає, плоть обглодає,
Я ж з тобой мила запряжу коня!
01.01.24
Пісня-вірш, при написанні вкладав один сенс (більш містичний) а у підсумку вийшло щось доволі романтичне, хоча оригінальний сенс у тексті при певному напруженню можно понять. Як по мні вийшло не погано.
