Нікому й нізащо
Не дасть він свободи ніколи.
Він жартами тебе,
Як кожного з нас,
Як дітей — система,
Як партія — думку,
Не дасть він тобі
Жити без смутку.
Поки є він —
Не буде сили.
Нікотин просякне
У твої вени та жили,
У груди до тебе залізе,
Він забирає усе,
Дарує хвилину —
Ти будеш мрійливим,
Маритимеш про завтрашні ночі.
А їх не настане
Без наступної дози...
На цьому кінець
Твого існування,
Тож не плекай надію
На марні сподівання.
Мансуров Артур
