очима змов кидаєм виклик
на зло коханням до гробів ,
на радість всім , до них незвиклим
в народі , натовпі , юрбі :
нехай наносяться вітрами
на рептилоїдний двобій ,
напівпідпільно-протиправний .
На рептилоїдний двобій !!
Щоб кожен взнав прийом коронний ,
з хвостів свистів , лиш те й робив
арбітр - Монстр Макаронний .
Маестро , гуру , корифей
без зайвих пафосних емоцій
вже підшушукував трофей
ледь-ледь живому переможцю .
А той не в курсі був чи сам :
на голову нога лягала ,
здавалось , ще один стусан -
та дружба змов перемагала ,
холоднокровна і слизька .
Як у рептилій бути має ,
бо де дистанція близька -
за хвіст укотре упіймають ,
ото й кумекайте собі
хто кум кому блукати куцим :
при макаронному суді
усе попробуй відслідкуйся .
Журі в журі , та люд кричить :
" Радіймо ! ! " Виграли двобій ми -
веде слід змов перепочить
повз чи в Едемові обійми ?
