сансари колесо деформувалося від часу й тертя
волоцюги дгарми змінили на піксель джинси подерті
колись я ненавидів фейсбук через дописи про фальшиве життя
тепер я боюся фейсбук через дописи про реальні смерті
змішалися в спеці світанки, зеніти, брехня диких псів
і виписав бог на відправку повістку вульгарним верлібром
колись я боявся, що буду живим у свої двадцять сім
тепер я молюсь лиш про те, щоби рідних не вбило калібром
прорахував все до деталей, до кожної пилинки в куряві доріг
відокремив бруд від золота, іржу від борошна, баги від фічей
але коли переглядав фотознімки за сімнадцятий рік
розплакався й захлинувся в цій калюжі відчаю
а згодом тіпи в балаклавах прибрали до рук увесь дофамін
горлали й палили напалмом квіт магнолії
та раптом замість криків стало чутно лиш тиші дзвін
й перетворилася на попіл моя внутрішня монголія
ніколи не стане миттєве одвічним за межами раю
й не стане важливе даремним — щоночі шепоче мозок
і все це зітреться й розпорошиться в лісостепі південного краю
як співчуття від працівниці закладу, підпорядкованого мозу
