Щось якось не так і не те,
Та мабуть то винне натхнення...
Усі повертають тебе
І кажуть, що то не для тебе.
Та ми з вами з разу у раз
Вертаємось до душі суті.
Ми райдуги з кольором часу,
Ми творчість у плоті, що скуті.
І як би життя не збивало,
Ковтаючи нас з головою.
Ми знову і знов випливали,
Аби просто бути собою.
Наша суть - Сьюзен Муз.
Навіяний натхненням вірш про те - як побутове життя намагається проковтнути фарби, і стерти творчих людей.
