Вспять

Кому-то жизнь - дорога без конца,

Кому-то - шумный пир, огни и речи.

А мне - тепло любимого лица,

Улыбка, что смягчает грустный вечер.


Тебя мне не хватает - как воды

В пустыне, где молчат следы песчаные.

И дни, где не со мной осталась ты,

Становятся всё дольше, непрестаннее.


Хочу тебя коснуться, тихо быть

С тобою рядом, слышать голос без печали.

Но между нами - города и нить,

Что заплутала, забредя в чужие дали.


Ты - мой маяк, мой пик, моя весна.

Ты - миг, что не удержишь на ладони.

Всё блекнет без тебя, и даже тишина

Становится тоской в холодном доме.


Скажи мне, сколько нужно ждать тепла?

И сколько раз мне обнимать одну лишь память?

Я прячусь в пустоте — она смогла

Тебя отнять и сердце горько ранить.

pluchek
Опубліковано: 13 січ. 2025 14:22
0 коментарів
Коментарів немає. Напишіть перший коментар до цієї публікації!
Про що мова? Пора визнати що сучасна українська література переживає різносторонню кризу. Ситуація складається так, що перспективи для молодих талановитих авторів стають все більш стислими: ринок літератури розкиданий і неконтрольований, авторське середовище надто локалізоване. Сучасна українська
Проблеми гендерного характеру існують стільки ж часу, скільки існує саме поняття статі. Поглиблюючись у вивчення історії даних проблем, можна знайти багато прикладів з кожного покоління, ще від часів коли людство жило у печерах. Що цікаво, основи цих проблем були сформовані якраз у ті часи, шляхом
Про серіал "Твін Пікс" я вперше почув ще років чотири тому, коли ознайомлювався з різноманітною психоделічною творчістю. Саме тоді я подивився фільм "Малхолланд Драйв", який окрім нових вражень приніс мені ще й нотку ностальгії за улюбленою грою "GTA San Andreas", яку