Тихо-тихо, без упину, колисаю я дитину. І шепчу на вухо казку - посиди ще тут, будь ласка. Мрію-думку розкажи, новий всесвіт покажи. Сенс життя ти подаруй і обійми приготуй. Я піду за синє море чи у височенні гори. Подолаю я кошмари, в дружки я візьму примари. А ночами гарне поні зазира до мого соні. Будь щасливим, мій маленький. Ти і є моє серденько.

Сонце.. питання у пріоритетах) Чи трохи в дівочих секретах... Але тобі не туди. Бо, коли я вирішую прати, Замість того, щоб тебе цілувати.. Закоханість явно не ти. Бо коли всі думки не в попад, І лише стегнами є чіткий такт.. Точно це не прання. Поцілунки пристрасні, довгі, палкі, Обійми то сильні, то чудом легкі.. То більше аніж бажання. Тихо, сонце, не лякай Кохання.

_ _ _ _ _ Акт рис актрис --- Вий де вийде ? --- Вирва вся ? Вирвався ? --- Впертий хижак - претихий жах --- Дозвіл доз - ВІЛ ? --- Зав'язав я ? --- З губ не згубне ? --- " Ква " пить квапить ? --- Кумедні куме дні --- На червоне наче рвоне --- " Ні війні !! " - вій --- Табу де ? Та буде --- Титанічна ти та нічна ? --- Щит і мечі : житиме чи _ _ _ _ _

Мені наснилося кохання, Мені наснилася любов, Що Землю охопили зрання, Як вірус кожному у кров. І полетіла враз геть зброя, — За біль чужий усім болить! І зло ніде не має сили, Завершилися війни вмить. Я вірю — світ Добра існує. Інакше звідки та журба? І так за ним душа сумує, Немов самотня сирота... © Юлія Дмитренко -Деспоташвілі 23.11.22

Мені наснилась ядерна війна Прокинувшись, змахнула сльози Прокинувшись, тобі розповіла Ти пригорнув мене, а в серці грози О, сон, неначе бачу наяву Події дзвоном наче свищуть О, сон, тебе я миттю прожену О, сон, аби не став ти віщим Я бачила як світ наш поглина, Відчувши неймовірний смуток Відчувши, як живе все засина, Руйнується увесь людський здобуток О, сон, неначе бачу наяву Події дзвоном

У кожній літері код мудрості віків, Не просто "гарна", "мелодійна", а й могутня! Ти — найкоштовніше із спадку прабатьків, Осяяне тобою і минуле, і майбутнє. Моя ти рідна мова, світанкова, Тебе не втратили — це перемоги знак! І повертаються назад до твого слова Щоб бути вільними, то най же буде так! © Юлія Дмитренко -Деспоташвілі 9.11.2022

Академику, гроссмейстеру и просто хорошему человеку Владимиру Вигману. — Батюшка, скажи мне честно: Есть ли у души одежда? — Сын мой, это же известно! Или ты такой невежда? У души одежды нету, Ее не было не будет. Ведь душа летит по свету И несет добро всем людям. — Тогда, батюшка, признайся, Кому утром ты проблеял: «Душа, быстро одевайся И проваливай скорее!»? 07.06.2015 г.

Арсению Яценюку "Не по Сеньке шапка" (Народная мудрость). Премьер мог у народа вызвать смех, Но смех сквозь слезы: газ, вся коммуналка... Плати, народ, пусть даже из-под палки! Ведь "кролики - не только ценный мех..." 29.10.2016

Ірині Насадюк (Некора) Щось Лисиці сумно стало: Дуже зголодніла, Довго від собак тікала, Втратила всі сили. "Ку-ку-рі-ку" раптом чує, Наче сталось диво. Як же смачно галасує Півник той красивий! У кущі вона влетіла, А трохи пізніше, Вся пом ята ще й зомліла, Пищить, наче миша. Самовпевнений, пихатий, Каже Вовк їй слово: - Бачиш, як корисно знати Іноземну мову! 02.02.2014 р.

Президенту Федерації шашок України Анатолію Яценку. Щось Микола той сумує, Аж ніяковіє. Компліменти як почує - Шия червоніє. Дівчина його спитала Про брови та вії: Як вони великі стали? Чим він їх миє? А Микола їй говорить Про дитячих катів: - Тільки щось мені накоять - Плакав я багато. Не витримала Валентина Та давай казати: - Краще б ти, як був дитиной, Більше б ходив сцяти! 03.08.2013 р.

Олександру Прилуцькому Щось Сашко переживає, Шукаючи плями. Слідів крові щось немає, А любить до нестями. Тож говорить він Одарці: - Мила, ти цнотлива? Як би знав, то у запарці Зовсім не спішив би! А Одарка безневинно: - Мені б твої турботи! Був би ти, Сашко, повільним - Я б зняла колготи! 14.07.2013 р.

Фізкультура - це культура В першу чергу! В другу - ФІЗ! Треба, щоб в мускулатури Менше задирався ніс! Школа - це рідна оселя Для дітей, віршів, пісень. А керує там веселий Пан директор-велетень. Він для школи - батько й мати. Школа - це його дитя, Його доля, його грати... А всіх інших - на сміття! Ось така його структура... Не лунає "Браво!", "Біс!"... Десь поділася культура,