До Томашпільського місцевого центру звернулась жінка, яка не могла навіть уявити, що після одруження та народження дитини зіткнеться з таким явищем, як домашнє насильство.
Пані Тетяна (ім’я змінено з етичних міркувань) пояснила, що два роки тому уклала шлюб, у якому народилась дитина. Через деякий час чоловік почав поводити себе агресивно – ображати нецензурною лайкою, залякувати фізичною розправою, з неповагою відноситись до неї. Протягом деякого часу жінка ще сподівалася на поліпшення стосунків, але цього не сталося. Навпаки постійні побиття з боку чоловіка стали підставою для розриву стосунків та офіційного розірвання шлюбу в судовому порядку.
Жінка неодноразово зверталась до правоохоронних органів з заявою про вчинення домашнього насильства відносно неї, однак належного реагування не відбулось, а насилля від чоловіка продовжилось та посилилось. Коли ж поліцією було видано терміновий заборонний припис стосовно кривдника, прояви агресії чоловіка зменшились. Пані Тетяна, не без підстав побоюючись за свою безпеку та дитини, хотіла отримати обмежувальний припис стосовно колишнього чоловіка.
У місцевому центрі Тетяні призначили адвоката Василя Самара, який співпрацює з системою безоплатної правової допомоги. Він підготував до суду заяву про видачу стосовно кривдника обмежувального припису.
Під час судового засідання довів ризик продовження у майбутньому домашнього психологічного насильства саме через спілкування колишнього чоловіка з екс-дружиною, в тому числі і по телефону. Тому, на думку суду, вимога про заборону у будь-який спосіб спілкуватись із Тетяною є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд видав обмежувальний припис, в якому заборонив кривднику будь-яке спілкування, в тому числі, й телефоном, строком на 6 місяців.
Домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`ю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Кривдник – це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а особа, яка постраждала від домашнього насильства, – це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Що передбачає обмежувальний припис ?
Обмежувальний припис – це захід тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Обмежувальний припис передбачає:
- заборону перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років);
- усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
- обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
- заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
- заборону особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
На який термін можуть застосувати обмежувальний припис і чи можна його продовжити, або повторно застосовувати?
Після винесення вироку, обмежувальний припис підлягає негайному виконанню і видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути додатково продовженим ще на строк не більше 6 місяців.
Чи може особа, яка постраждала від домашнього насильства отримати відшкодування від кривдника?
Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника у порядку, передбаченому законодавством.
Справа № 146/1526/21
