привіт, та глянь же ти на небо
на дивні зорі ці.
можливо я це щось зробила,
що вплинула на них?
можливо варто запитати,
чому так сталось, га?
чи, може, поки, почекати,
коли все стане на місця?
нестерпний біль у голові
не вирішив чекати,
тому пішла питати я
до зірочок у хату.
—чому надумали змінити
ви колір свій красивий?
—а це тому що ти зробила
боляче одній людині.
Та ти прекрасно її знаєш —
і родичів її - усіх!
Але думки не прочитаєш,
розчарувалась же вона в тобі!
Та щоб пробачила вона,
тобі потрібно припинити
думати про неї та забути
усі присвячені твої думки для неї. (..)
Рішила я послухатись зірок —
варт позбутись всіх її думок.
але нестерпний біль з'явився знов
та запалав у голові мій... знов.
Я почала губитись в інфопросторі.
Я загубилась у своїх думках.
Та всі, хто намагався врятувати —
той загубився в цьому світі сам.
останній місяць мій пройшов в розлуках.
в розлуках зі своїм життям.
невдовзі і померла я у муках.
а мучалась від дивного гріха.
17.06.23
©️Віталіна Шумінова
