Відкрились очі , а навколо тільки темрява
самотньо-чорна , нескінчена порожнечею
і треба рухатися в ній настільки впевнено ,
аби не злитися у цілісно приречене .
Відкрились двері , а за ними вікна з ґратами ,
холодні стіни із підлогою і стелею :
захочеш пити - може , з неба щось накрапає
і тут вже гріх не уявить міраж пустелею .
Відкрились землі кораблям за океанами ,
планети , зорі , різні паралельні виміри
і лиш кохання щедро гоїть серце ранами :
як вже занурило - ану , попробуй винирни .
Відкрите серце невгамовне і палаюче
знаходить відгук , разом з ним втрачає ритміку ,
безмежну темряву крізь себе спопеляючи
і океан через світи заставить бить в ріку
