Хотів би я довіритись тобі,
віддати душу, тіло й серце.
Немає сенсу в моїй клятьбі,
не буду вірним я до смерті.
Я можу дивитись з тобою на зорі,
кричати у полі до неба пісень,
проте в темряві, глуші неозорій
ти ніколи не знайдеш сонце і день.
Тисячі "я люблю" не скажу я довіку.
Можу лиш цілувати долоні міцні.
Спи спокійно, не розплющуй повіки.
Я врятую, коханий, хоча б уві сні.
