Про що мова? Пора визнати що сучасна українська література переживає різносторонню кризу. Ситуація складається так, що перспективи для молодих талановитих авторів стають все більш стислими: ринок літератури розкиданий і неконтрольований, авторське середовище надто локалізоване. Сучасна українська
Проблеми гендерного характеру існують стільки ж часу, скільки існує саме поняття статі. Поглиблюючись у вивчення історії даних проблем, можна знайти багато прикладів з кожного покоління, ще від часів коли людство жило у печерах. Що цікаво, основи цих проблем були сформовані якраз у ті часи, шляхом
Про серіал "Твін Пікс" я вперше почув ще років чотири тому, коли ознайомлювався з різноманітною психоделічною творчістю. Саме тоді я подивився фільм "Малхолланд Драйв", який окрім нових вражень приніс мені ще й нотку ностальгії за улюбленою грою "GTA San Andreas", яку
Родина б дівкою пишалась : могла б для інших буть взірцем якби лобок відьомський шабаш вночі не пестив вітерцем . Якби пояснювала іншим для чого дамі в дім мітла то може сам про неї вірш мій писать назавжди б і відклав . Жило-росло собі дівчисько : нормальним ходом йшло усе аж зовсім раптом дух нечистий спотворив дзеркалу лице . Замерзло серце - розлетілись дрібні шматки в кути глухі : то з усіма підряд то з кимось гуділи оргії лихі . Родина б дівкою гордилась : ставати прикладом могла б та леді всю вкладало в бізнес " Дістань залупою до гланд . " Настільки це усе дістало постійний
_q_b_d_p_
Опубліковано: 01 жов. 2025 23:46
Цей світ не згине не стане без тебе. І я жити буду, як доти жила. Та очі твої, порожні без мене. Без тебе і я зовсім інша була. В коханні зізнатись не можу. Бо лише крок на зустріч ступила. Прийняти я все таки мушу, Почуття, що відчути посміла. Не треба ні зірок ні квітів у полі. Я хочу лиш груди слухать твої. І хочу спитати у нашої долі. Коли вже ці руки стануть мої? Мушу зізнатись що в грудях палають, Таємні і теплі, та милі чуття. Світ від думок моїх мов завмирає. таке сьогодення мойого життя. Чого ти запнувся, стоїш в далині? Я тут, я справжня, з почуттями тобі. Крок за кроком на зустріч
alenador58
Опубліковано: 01 жов. 2025 14:49
Угору курс на Еверест взять - не кожен глузд за це береться не кожен вниз живим-здоровим з такої спуститься дороги . Не всякий шибеник грошима наблизить прапор до вершини : є й єті з тих хто встиг зробить це злізав - змерзав насмерть розбився попав від глюків під лавину чи каменюка придавила . Орлів сортує навіжений в монети бік фортуни жереб : мов едельвейси всюди трупи - джекпот на піку виграш крупний зеро обнулює всі шанси ім'ям в історію вписаться . Навряд з валізами долізе місцевих логіка залізна : " Гівно в гівні заради хайпу нема чим дихать - подихайте "
_q_b_d_p_
Опубліковано: 28 вер. 2025 14:24
За Ріхтера шкалою заїб тебе в руїни - мільярд спалив калорій хуяка мій наївний а феніксовий попіл до неба вже здіймало папером ксерокопій якого завжди мало . Вагіна знов кипіла відроджено вогняна вулкан вкривав все пилом : ой грізний грім нагряне - від блискавки такої чи вийшло б заховаться ? Навіщо ж я накоїть це лихо змусив яйця ?
_q_b_d_p_
Опубліковано: 30 лип. 2025 15:51
Розбите скло вже не склеїти більше. Розбиту любов уже не вернути назад. Ти не просто пішла – ти зрадила з іншим! Тут слів вже не має – один лише мат! Слова усі твої порожні! Не більше. Котрим я не вірю бо в них правди нема! Ще й кажеш тепер, що випадково так вийшло! Й питаєш чому між нами стіна! Гуляти не треба було на право й на ліво, Розводити шмарклі як лиш щось не так! Водити за ніс й брехати так нагло І сміятись під ніс собі, що я дурак. Як бачиш я виріс і зрозумів все: Дешеві обмани, холодні слова. Спочатку ніяк прийняти не міг це. А потім прийшла й розуміння пора. Був час – довіряв! А
Vlad_Ruslan
Опубліковано: 09 лип. 2025 12:32
Нова залупа у пизді запанувала розпочала реформ впровадження швидке : й у дні критичні сперму наче кров вливала хто помирав - не збреше що воно таке . Оргазм між смертю і життям підвісив піхву : чи варто інше якось відчувать нутром ? Дір чорних зір звірів - аж вбік з орбіт все бігло хуй хаотично підминав тираном трон . Без ніг чи рук деруть коханих ветерани Дніпро дарує рев та стогін вздовж і вшир : за сцикунами пси гівно повитирали - сволоту лоно волонтерить запиши . Манди немитої душок - для когось сморід когось шокує до чортів сама манда : мовляв стоячі яйця єблею не зморить бо як робив би
_q_b_d_p_
Опубліковано: 09 лип. 2025 06:52
Про небо сьоме надала мені уявлення пивною сьомгою манда твоя зав'ялена . Трофейна пастка : розгулялись яйця Троєю - жіноча слабкість почала кульгати прояви . Вхопив за шию - аж сказилась матки шийкою на вуха внутрішні язик пиздіж підшіптує оргазм нагадує калейдоскоп мозаїки : у рота з заду - от як з бабою базарити . Природу попри хижу бздить пантера мишею гівно зі спермою залупа перемішує : не золотим дощем - алмазним обдристалася . Вершків оральних аби нам обом дісталося ( на нуль ділити - непроста нумерологія ) ковтала літри розсував лизанню ноги я - дев'ятка з шісткою навіки
_q_b_d_p_
Опубліковано: 21 травень. 2025 22:16
Чи то я не я Чи то ти не ти Чи то світ такий Чи то ми такі Або ще не час Або ще не слід Або я німа Або ти глухий
golos_bez_oblucha99
Опубліковано: 16 травень. 2025 22:21
Як я голосно кричу в своїх думках, А на ділі я просто шепочу. Чи то сили в мені вже нема, Чи то страх стискає щоночі. Як я хочу кричать на людей, Що допускають цього божевілля. Серед світу: добра та пісень, Злидні хочуть набитих кишень. І нас знов годують війною, І нас знову годують жалем. І наїстися зло вже не взмозі, Тільки бруд навколо людей. Чи то Бог - таке допустив, Чи то люди якісь нехороші. І я знов у думах кричу, А насправді, я просто шепочу.
golos_bez_oblucha99
Опубліковано: 10 травень. 2025 23:03
Na świecie jeszcze, lecz już nie dla świata! Adam Mickiewicz, „Dziady”, Upiór . *** У хму́ристому надвечір’ї Саме́ на Вдовин í м узгір’ї Дівча бентежливе стоїть. Внизу тривожні хвилі б’ються І, може, гребнями торкнуться До тіла ніжного за мить. *** Аж ось в обійми холоднаві Щонайлюбішому Варнаві Небога щиро подалась. «Гадав я, що тебе лишився!» «І з цим бодай ти примирився, Бо світла я ще не зреклась. Якщо зі мною прагнеш бути, Пітьм í дозволь мене здобути, А поки я — минуща тлінь». «Тебе не хочу погубляти І милої перетворяти На проклятущу напівтінь». *** Тоді, журливо усміхнувшись І
Orpheus
Опубліковано: 30 кві. 2025 21:16
Серце рветься невгасимою жагою : змій який це медициною б загоїв ? Мов горгулья член завмер на голу Єву сплюнув рот протиотруту недієву . Глузд поглинула пизда твоя космічна назавжди воно хуяк - і якось вийшло : голка дулею дірки латати чорні охопили хвилі океану човник . Крузо ввіз в один кінець круїз на острів вкотре п'ятниця тринадцяте наосліп : високосне кожен раз десятиліття - яйця іклами шукаються де лікті . Невгасимо рветься серце наче целка України вірний син фанат Шевченка в порно вправним олівцем віршує фарби срака свідчить : хуй якби не вмів - не пхав би
_q_b_d_p_
Опубліковано: 29 кві. 2025 19:51
Впав у павутиння - паву роздивлявсь вабило тремтінням пір'я зайвий раз : в пастку упіймався - сам себе завів ставши ласим м'ясом яснам візаві . Скрізь лиха безвихідь : дивом лиш хіба вибратись нізвідки шансів наскрібай . Колесо фортуни почало скрипіть - кволий порятунок не прибув з тих пір . Бавляться тенета мухою цеце - дме у напівмертві вуха вітерцем . Хтось на мушку голці - з вушком ткне чи без а от мій Стокгольм - заручником чудес
_q_b_d_p_
Опубліковано: 17 кві. 2025 20:48
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 33