Розчавлена суміш
Натяків-дотиків,
Розфарбована веселковість подихів,
Вітбитком на склі.
Мезозойського звіра облишки,
Напівпосмішки,
Й наче нишком
Не дивись,
Не питайся з якого впало.
Недоглянуте, недокохане - лежить.
Недоторкане, неспотворене - летить.
А в мене від цього лоскіт.
Фантомний лоскіт відтятого юнацтва.
Яким ти був за віком?
Авжеж, чудацтво -
Збирати впавших з вікон.
Світло на небі,
Нас підберуть там..
Летимо!
Тримай мене...
