Прийди до мене - в обійми мої впийся:
Немає більш надійного плеча!
І дотикам моїм відраз відкрийся -
Дай волю ти віддатись почуттям.
Не матимемо сили зупинитись,
Не буде часу в нас іти назад.
І раз за разом вустами ми тулитись -
Будемо, й грітись поглядом в очах.
Хотілося б щоночі та щоранку,
Тебе стрічати поглядом страсним.
Не бачить волі й тиші до світанку,
В несамовитих обіймах тонучи рясних...
Чого ж не йдеш до мене в мої ночі?
Чому не бачиш шляху де любов?
В коханні тонуть мої ясні очі...
Та ти не бачиш й краплі - знов і знов!
