Пролог Земний сосновий ліс оповитий мороком. Рідкісні промені нічного світила пробираються крізь листя, падаючи на траву витонченим малюнком, що розпливається в тіні дерев. Жінка, одягнена в темно-фіолетовий плащ, якийсь час стоїть на місці, прислуховуючись. Погляд підіймається до неба. Там спокійно мерехтить місяць — місцевий нічний-денний супутник, що перші сімдесят дві години простягає

«Події, які відбуваються в творі звичайна альтернатива. Все, що пов’язане з головними персонажами твору не відноситься до фактів з історії тієї чи іншої країни» Пролог З давніх-давен світ завжди залишався порочним. З часів перших людей й до сьогодення. Люди за своєю натурою грішні, але кажуть, що вірять в бога та поклоняються йому, як творцю всього сущого. Вони вірять, але творять діла, які для

Двісті років тому, коли землі туманного Альбіону омивали безкраї простори океана та моря, на забутій богом території з’явилася, ніби з повітря, величезна будівля. Вона була схожа на вежу, кругла, так щей величезна. Людей зацікавило таке дійство й не один намагався зайти всередину, і глянути, що ж там таке. Вони бажали вгамувати свою жадобу цікавості. Але, ті хто заходив всередину більше ніколи

“Новина! Хороша новина! Темний маг мертвий! Льюїс Дуат мертвий!” Не пройшло і тижня, як ця новина, ніби з поривом вітру, розлетілась серед людей. Ці слова було чутно у всіх містах континенту. Від заходу до сходу, від півночі до півдня. Всі знали цю новину. Чудова новина. Еге-ж, чудова новина, темний маг помер. Але як? Хто зміг убити темного мага? “Кажуть, що там був Еш Бернс”. – Такий слух пішов

Туман м'яким серпанком стелився по землі. Сонячні промені ледь-ледь проглядали через крапельки вологи, що подібно до дрібним шматочкам кришталю висіли в повітрі. Чи був це ранок чи можливо пізній вечір? Сонце чи то сходило, чи хилилося за обрій? Вітер шепотів у кронах дерев якісь казки... Старий цвинтар, оповитий туманом виглядав сумним та покинутим, сюди рідко приходили люди... кам'яні ангели

померти у 27 - це найпростіше. розснести собі голову дробовиком, закинутись чим завгодно і стікти кров'ю у брудній ванній готелю. розтринькати усе дане тобі від природи, всі рими і рифи, всю свою глибину та не полізти далі третього десятка. перегоріти. це ж так легко. піти героєм. не зрозуміли. недолюбили. о, яка драма. я дивлюсь на молодих поетів. бачу, як вони кричать, як бунтують. вони