На восьмому поверсі панельного будинку, в кімнаті з видом на ліс, за столом сидів письменник. Він нічим зовні не відрізнявся від бухгалтера, інженера чи маркетолога: помірної статури, без обручки на безіменному пальці. Він переглядав коментарі після чергового конкурсу оповідань, в якому не отримав призових місць. «Я не вірю вашим персонажам, вони картонні та нудні, мотиви незрозумілі», написав

Вона відтягнула медичну маску, оголюючи свої пухкі червоні губи, щоб надпити води з пляшки. Зробила це дуже акуратно, я б сказав, "аристократично" і знову сховала від відвідувачів цю красу. Вишневий джем у моєму круасані мав такий же відтінок. Вітя віддає перевагу шоколадній начинці. Запах свіжої випічки, справжня зернова кава і красуня, що милує око. Це найкраще місце на Землі. Уже

Я все же получил роль, хоть и не стремился к этому. Я даже не знаю, в чём именно я играю. Комедия? Может драма, или романтическая история? Очередной, пропитанный грустью и тоской короткий фильм, толком не рассказывающий ничего нового и не раскрывающий глубины чувств? Может, он будет забавен, и его просмотрят в половину внимания, оценив хотябы ту часть иронии, что скрывается внутри? Но, я сыграю

Мне доводилось слышать прекрасную мелодию, что звучала благодаря множеству музыкальных инструментов - отзывающихся внутри. Каждый из них, звучал уникально, отыгрывая ноты в своём непревзойденном стиле. Струнные, всегда пробирающие до глубины - были её взглядом, в котором можно утонуть. Словно это не глаза, а море изумрудных волн, отблескивающих иногда золотистыми искрами от касания лучей солнца.