Минулорічні вибори в США, стали для мене особистим рочаруванням. Я не могли повірити, що волелюбний та толерантний американський народ, зможе знову вибрати собі в президенти цього пережитка минулого. Хоча попри це, я визнаю, що Сполучені Штати були і лишаються державою з найбільшою свободою слова, тому я цілком сміливо можу траслювати свої думки знаходячись тут і критикувати діючого президента. Але що зроблено, те зроблено і я відчуваю лише розчарування. Маю великі сподівання щодо демократичних сил Америки, як основного рушія змін та прогресу протягом всієї історії, очікую, що вони будуть стримуючим фактором проти агресивної політики Трампа - душителя всього прекрасного, що ліберальне американське суспільство з великими зусиллями змогло вкорінити в свій фундамент, що, мушу визнати - складається з не найприємнішої історії. І та прогресивність яку ми бачили останні роки в масовій культурі, кіно, бізнесі - була і є чи не найгарнішою складовою цього фундаменту. В часи, коли люди лише почали вчитись толерантності до меншин, почали розуміти свою непросту гендерну природу, почали наділяти більшою увагою власні переживання та сумніви, щодо однозначності цієї природи, усім активним та небайдужим потрібно стати на супротив пропаганді токсичного МАСКулізму (хто зрозумів, той зрозумів, ага) і продовжити свою діяльність на утримання та розвиток вже існуючого прогресу. І нехай стануть нам авторитетним натхненням Джаз Дженнінгс, Елісон Бекдел та інші діячі, хто сміливо веде свою боротьбу і несе веселковий прапор у перших рядах! Make America Black and Gay!
