Дим

Залежність — штука є страшна,

Маскована це форма зла.

Щоб з нею жити,

Треба гроші мати,

А відмовлятись від неї тяжко,

Бо дуже манить іще раз

Увібрати крайній косяк диму.

Ти відчуваєш,

Як голова колом ходить,

Серце калатає

І тиск до неба підліта.

В моїх легенях — історія життя,

Тяжкого, розбитого романсу.

Його не виліковує

Ані усмішка твоя,

Ні пристрасть до яскравого життя.

Тільки наступна сигарета

Змушує писати затуманені куплети.

Мансуров Артур