До мене дійшли чутки, що найвідоміше темне Шапіто приїжджає до мого міста. Я зацікавлена, мені так хочеться потрапити на те саме знамените шоу! Я так багато чула про нього! Найдивовижніші та безглузді чутки кружлятимуть навколо цього шоу! Подейкують що потрапити на саме шоу можуть лише обрані, а саме ті, кому надсилають спеціальні запрошення. Нікому не відомо, за якими критеріями відбирають глядачів. Запрошення неможливо купити або знайти за знайомством, його неможливо отримати жодним чином, крім як поштою від тих самих власників темного шапіто. А ще кажуть, що ти не можеш відмовитись. А

Я зробила іще один ковток. Скоро я помру — я вже була досить п’яна. Я не мислила холодно. Я просто прийняла це як факт. Мене вже нічого не хвилювало і я голосніше включила музику. Я була як зомбі — вже не було жаги виживати. Мені було все одно. Я не хочу жити — це було безглуздо, адже я знала, що не завдам собі шкоди. Я просто не вірила у своє жалюгідне існування. Чому я так довго живу? Треба зробити музику голосніше. Щоб ніякі думки не змогли пробратися через цей п’яний мозок. Треба більше залити в себе алкоголю. Це вже не смішно. Мені погано від думок. Чому натхнення завжди приходить так не

Худі руки Гліба зімкнулися, обіймаючи мене і я обіймаю його, але роблю це вкрай обережно. По-перше, через запах. І я навіть не знаю який мені подобався більше, трупний чи ось цей від броколі. По-друге, я боюся, що якась його частина знову відвалиться, і ми будемо всі гуртом гратися в конструктор. В підвалі церкви Петра і Павла зібралися усі: Шум, Злата дочка М'ясника, Андріан Ботко, Карл та Гліб. Ми обіймаємо одне одного та кажемо всякі підбадьорливі фразочки. – Всеее, буууудеее дооообббеее, – тягне Гліб. Цей хлопець робить чудові успіхи.. Ми переконали його, що в цьому світі його ніяк

Він сидів в пустому офісі айтівської компанії. Про те, що вона айтівська вказували комп'ютери, що ніколи не вимикалися, постери на стінах з персонажами гри де напівголі дівчата ламають хребти чотирируким чудовиськам, та розкидані крісла-мішки. – Олю, вибач, будь ласка, сьогодні не вийде, я мушу затриматися на роботі, – хлопець звик виправдовуватися. Його сорочка покрилася складками за довгий робочий день, а на блідих щоках попробивалася щетина. – Знову? – її голос бринів докором, навіть через телефонний динамік. – Сьогодні п'ятниця, якщо я не виправлю проблеми гра багато втратить

Академику, гроссмейстеру и просто хорошему человеку Владимиру Вигману. — Батюшка, скажи мне честно: Есть ли у души одежда? — Сын мой, это же известно! Или ты такой невежда? У души одежды нету, Ее не было не будет. Ведь душа летит по свету И несет добро всем людям. — Тогда, батюшка, признайся, Кому утром ты проблеял: «Душа, быстро одевайся И проваливай скорее!»? 07.06.2015 г.

Арсению Яценюку "Не по Сеньке шапка" (Народная мудрость). Премьер мог у народа вызвать смех, Но смех сквозь слезы: газ, вся коммуналка... Плати, народ, пусть даже из-под палки! Ведь "кролики - не только ценный мех..." 29.10.2016

Ірині Насадюк (Некора) Щось Лисиці сумно стало: Дуже зголодніла, Довго від собак тікала, Втратила всі сили. "Ку-ку-рі-ку" раптом чує, Наче сталось диво. Як же смачно галасує Півник той красивий! У кущі вона влетіла, А трохи пізніше, Вся пом ята ще й зомліла, Пищить, наче миша. Самовпевнений, пихатий, Каже Вовк їй слово: - Бачиш, як корисно знати Іноземну мову! 02.02.2014 р.

Президенту Федерації шашок України Анатолію Яценку. Щось Микола той сумує, Аж ніяковіє. Компліменти як почує - Шия червоніє. Дівчина його спитала Про брови та вії: Як вони великі стали? Чим він їх миє? А Микола їй говорить Про дитячих катів: - Тільки щось мені накоять - Плакав я багато. Не витримала Валентина Та давай казати: - Краще б ти, як був дитиной, Більше б ходив сцяти! 03.08.2013 р.

Олександру Прилуцькому Щось Сашко переживає, Шукаючи плями. Слідів крові щось немає, А любить до нестями. Тож говорить він Одарці: - Мила, ти цнотлива? Як би знав, то у запарці Зовсім не спішив би! А Одарка безневинно: - Мені б твої турботи! Був би ти, Сашко, повільним - Я б зняла колготи! 14.07.2013 р.

«Події, які відбуваються в творі звичайна альтернатива. Все, що пов’язане з головними персонажами твору не відноситься до фактів з історії тієї чи іншої країни» Пролог З давніх-давен світ завжди залишався порочним. З часів перших людей й до сьогодення. Люди за своєю натурою грішні, але кажуть, що вірять в бога та поклоняються йому, як творцю всього сущого. Вони вірять, але творять діла, які для них є гріхами. В цьому прогнившому світі всі люди грішні, але кожен грішить по-різному. Чиїсь гріхи звичайні діла, які роблять всі люди. А чиїсь - тяжкі, або їх ще по-іншому називають смертними

Фізкультура - це культура В першу чергу! В другу - ФІЗ! Треба, щоб в мускулатури Менше задирався ніс! Школа - це рідна оселя Для дітей, віршів, пісень. А керує там веселий Пан директор-велетень. Він для школи - батько й мати. Школа - це його дитя, Його доля, його грати... А всіх інших - на сміття! Ось така його структура... Не лунає "Браво!", "Біс!"... Десь поділася культура, Залишився тільки ФІЗ... 28.01.2011 р.

Світлої пам яті Володимира Степанюка, справжнього українця та патриота На тебе ворог лізе нині. Але з давен і навіки З девізом: "Слава Україні!" Йдуть в бій синів твоїх полки. Це чесна, благородна справа. Бійців ти пам ятаєш всіх. І кажуть їм: "Героям слава!", Їм вірять, моляться за них. Ти наймиліша на всім світі. Тож бійтесь, наші вороги! Дніпром поля твої умиті, Жила, живеш і будеш жити В добрі й любові навіки. Зак. 16.12.2015 р.