Відпускаю

Безупинно повторюю, що відпускаю,

й так тягнеться час в круговерті буденній…

Все частіше краю себе і караю,

сам друг і сам ворог, сам світло і темінь…

 

За сміхом ховаю печалі і болі,

за блиском в очах буревії і смерчі…

Хто я у твоїй, хто ти у мої долі,

скільки судилося спільних нам звершень…?

 

Буває гублюся у власнім безсиллі,

й тримаюся лише за пісні і вірші…

Життя не завжди безтурботне й щасливе,

і від того стаю черствішим і іншим…

 

Дні змінюють в вікнах, відтінки і гами,

усе мчиться вперед від краю до краю…

Я повторюю безупинно те ж саме

та знаю, брешу, що тебе відпускаю…

YraMatviichuk
Опубліковано: 06 чер. 2023. 12:24
в і д п у с к а ю . . .
0 коментарів
Коментарів немає! Ви можете написати перший коментар до цієї публкації!