Чорнобиль вибухнув : біду понесло хмарами .
З безодні глибоко небесно покохали ми :
я повалив тебе , став навіжено мацати .
А ліквідація уже тривала наслідків .
Ти зауважувала : " Запалала станція !! "
Своїми , часом тим , опанував вуста ці я :
хай хтось опише їх статевими і нижніми -
упився медом диких бджіл . Яке : " Штани зніми " ?
Пожежу шлангами збивали гвинтокрилими ,
одні лиш ми чого бажали - те й отримали .
Всім світом паніка поширилась небачена ,
та нам до біса - там собі сомів рибачимо .
Пройшли роки : з боків повідростали голови ,
дай перед кожною аби зосталась голою -
я твій реактор між ногами цілуватиму ,
попри всі ризики страшної сили атому
