На восьме березня коханим угодили
хто кунілінгусом по саму губ гортань ,
а ти пизду стули , візьми з піску годинник
у подарунок та його перегортай .
Матеріальне час потворить неминуче :
так і красу твою колись роз'їсть іржа ,
вона мене нарешті вже припинить мучить ,
змії гримучої зіб'є барвистий жар .
Протиотруту не повзу шукати в корчах .
Благати небо : " Боже , душу в рай прийми ? "
Зречуся Господа апостолом : я хочу ,
аби мені ключи вручили від тюрми !
Усе дедалі скаженію , з глузду їду :
чимало оком соколиним сколихнеш ,
хитаю Стоунхенджу доміно друїдом ,
реве та стогне дім чудовиська Лох-Несс .
Приїхав : рими захлинулися в абсурді ,
забув про що писать мав намір віршем я .
Ідіть ви нахуй всі : скажіть мені , хто судді ?
Хай тільки свиснуть , що не дружби нічия
