всі сонні міста в передчутті зими
в повітрі витає світла мертвотність
старенький двірник переписує сни
загрібає покров пускає дими
їм до весни кружеляти в зенітах
вони на весні опадуть пилом змін
поглянь як хитаються крони дерев
від подиху мряки дотиків світла
цілунків морозу і тремору мрев
почуй як дорога шумить без перерв
туман поглинає ліхтарні вогні
воложить матерію вищих джерел
o.k.
Вірш про погоду.
