Він сидів в пустому офісі айтівської компанії. Про те, що вона айтівська вказували комп'ютери, що ніколи не вимикалися, постери на стінах з персонажами гри де напівголі дівчата ламають хребти чотирируким чудовиськам, та розкидані крісла-мішки. – Олю, вибач, будь ласка, сьогодні не вийде, я мушу затриматися на роботі, – хлопець звик виправдовуватися. Його сорочка покрилася складками за довгий
BohdanBad
Опубліковано: 27 вер. 2022. 12:05
Академику, гроссмейстеру и просто хорошему человеку Владимиру Вигману. — Батюшка, скажи мне честно: Есть ли у души одежда? — Сын мой, это же известно! Или ты такой невежда? У души одежды нету, Ее не было не будет. Ведь душа летит по свету И несет добро всем людям. — Тогда, батюшка, признайся, Кому утром ты проблеял: «Душа, быстро одевайся И проваливай скорее!»? 07.06.2015 г.
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 16 вер. 2022. 09:41
Арсению Яценюку "Не по Сеньке шапка" (Народная мудрость). Премьер мог у народа вызвать смех, Но смех сквозь слезы: газ, вся коммуналка... Плати, народ, пусть даже из-под палки! Ведь "кролики - не только ценный мех..." 29.10.2016
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 16 вер. 2022. 09:39
Президенту Федерації шашок України Анатолію Яценку. Щось Микола той сумує, Аж ніяковіє. Компліменти як почує - Шия червоніє. Дівчина його спитала Про брови та вії: Як вони великі стали? Чим він їх миє? А Микола їй говорить Про дитячих катів: - Тільки щось мені накоять - Плакав я багато. Не витримала Валентина Та давай казати: - Краще б ти, як був дитиной, Більше б ходив сцяти! 03.08.2013 р.
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 14 вер. 2022. 17:03
Олександру Прилуцькому Щось Сашко переживає, Шукаючи плями. Слідів крові щось немає, А любить до нестями. Тож говорить він Одарці: - Мила, ти цнотлива? Як би знав, то у запарці Зовсім не спішив би! А Одарка безневинно: - Мені б твої турботи! Був би ти, Сашко, повільним - Я б зняла колготи! 14.07.2013 р.
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 07 вер. 2022. 07:49
Фізкультура - це культура В першу чергу! В другу - ФІЗ! Треба, щоб в мускулатури Менше задирався ніс! Школа - це рідна оселя Для дітей, віршів, пісень. А керує там веселий Пан директор-велетень. Він для школи - батько й мати. Школа - це його дитя, Його доля, його грати... А всіх інших - на сміття! Ось така його структура... Не лунає "Браво!", "Біс!"... Десь поділася культура,
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 06 вер. 2022. 14:31
На фоні яскравих міських вогників, серед галявини перевдягалися дві темні фігури. Темними вони були від виховання до чорних мантій, що натягували на себе. – Ти чого труси зняв? – Юхим з явною підозрою запитав свого друга, колишнього однокласника та спільника Енея. – Щоб потім не возитися з ними, – відповів Еней, голосом людини, що все продумала і врахувала безліч факторів. – Чого б тобі потім
BohdanBad
Опубліковано: 13 лип. 2022. 10:11
Це оповідання присвячується конкурсу фентезі прози “Аль Мор 2021” Чугайстер Недрибод тяжко зітхнув і потер очі. На мохнатих лапках залишилися червоні сліди. — От, дідько! — гучно вилаявся Недрибод, бо знову під час читання з очей пішла кров. Кіт Мурзик, що дрімав на столі поруч з монітором проснувся, відкрив одне око та невдоволено глянув на Недрибода. Чугайстер почалапав до ванни та вимив лице.
omolodetskyi
Опубліковано: 28 чер. 2022. 21:53
Місяць, зворотний бік, секретна база прибульців. — Я вважаю, що іншого засобу немає! — наполягав на своєму старший лаборант Шшшуссс. — Але це обнулить усю нашу роботу за останні двісті тисяч земних років. А то й, страшно сказати, взагалі з самого початку експерименту. — заперечив директор Нгангкуван. — Ви ж бачите до чого все йде, шановний директоре? Ще трохи і через свою агресію вони знищать
omolodetskyi
Опубліковано: 24 чер. 2022. 22:53
Верховний Імператор рептилоїдів був задоволений. — Отже, ви закінчили фазу зміни клімату Землі до точки неповернення. Молодці. Якщо так, то людство для подальшого нам уже не потрібне. Можете приступати до пункту плану 113.7. — 113.7? — Хшасс почав гарячково гортати план. Тхісс теж напружилася. — Так, пункт, у якому ми плануємо знищити жалюгідних приматів — хижо посміхнувся Верховний Імператор. —
omolodetskyi
Опубліковано: 15 чер. 2022. 11:31
Михась ще раз перечитав останній аркуш. “Геніально! Я зробив це!” - захоплено подумав він. Праця всього його життя, через яку він не їв, не спав, закинув абсолютно все крім її написання, ця праця - завершена. “Це точно перемога на конкурсі. Та що там конкурс? Це Букерівська премія, а може й Нобелівка!” — Михась уявив себе на нагородженні Нобелівською премією з літератури. “Це ж треба англійську
omolodetskyi
Опубліковано: 13 чер. 2022. 11:20
— Мері Сью? — спитав я та ще раз пильно придивився до зображення дівчинки-ельфійки, що тримав у руці. — Якесь дивне ім’я для ельфійки. — Це прізвисько, яке вона використовує серед людей. — шепеляво просипіла фігура навпроти. Я глянув туди, але не зміг вловити погляд співбесідника. Той був закутаний у плащ з великим каптуром. Підсівши до мого столу у шинку “Золотий вепр” він не тільки не зняв
omolodetskyi
Опубліковано: 04 чер. 2022. 18:08
1 2