Не мільйонер стотисячник всього лиш далеко до завидних холостих : пухнасту між ногами кицю голиш щоб вістрям хуй застряг у ній застиг . Чи з тих ти хто мочити труби мідні за гроші дозволяє крізь вогонь під дикі танці райдуги проміння смакуючи бюджету від мого ? Занадто філософського питання розрубуєм для себе вузол так : єбемось і уваги не звертаєм а час покаже далі результат

Якби був вибір з варіантів ти чи інша - ставати кращою могла би за скількох свої жіночності секрети причаївши м'ячів в пінг-понг аби не розмочив Кінг-Конг ? Якби мені якісь здавалися за тебе у чомусь кращими природньо цікавіш твоїх магнітно-грізних сонячних затемнень - я б їх єбав а не тобі ридав цей вірш . Як довбойоб фундамент рим складаю множу пишу вовтужусь мов літературний негр і хоч убий - робить по-іншому не можу : дефібрилюй упав-молю рятуй мене ! Все ж досі сумнів щодо того маєш певний : неважко м'яко вухам локшину стелить а тут усі тримать уміють за лошпенів чим ревізорам

Кохана ми так бачимося рідко : сплюнь сплине ось тюремний термін весь і пам'яттю збиратиму по крихтах твій образ наче квітку едельвейс . Сумлінно вкотре срака строк сиділа режим здавалось все як вітром здув та є мені до тебе досі діло - встає таємно ґвалтувать пизду . Тебе кохана рідко бачу так я : давно забув раніше ким був сам став Йоріком в шекспірівських спектаклях єбуть - не буть на світі небесам . Спокутує гріхи герой штрафбату нутро відчуло шквал ворожих куль аби з новою силою єбати - ти збуджуєш моє кукуріку . Кохана я тебе так рідко бачу : чергова чорна смуга промайне знов рани

Недовго гідрою живе любовний цербер сердечно палко палку легко перегнуть : тебе мені заповіла натомість себе русалкоманда всім хвостом на берег муть . Кренить пізанськи нанівець студентські шлюби курортна зрада - прокурор зведе курка рулетці серця розіграть не любить-любить білет щасливий посеред злиденних карм . Громами блискавок пизда тече вулканна : жене за хмари щоб магнітить до землі кавун у небі повисів і щез мов канув . Кому іще зірки потрібні взагалі ? Лежу лижу межу вглиб клітора від сраки пересуває вгору по буття щаблях лиш пригадав бомжем смак пива райських раків - добро знов

Мауглі моя чотирилапа втілення квадроберської мрії чим до тебе потяг подолати ? Хто мій так ще хуй як ти пригріє ? Язиком вилизую печерку ласуючи мамонтовим м'ясом пхаю : в пекло хай відлучить церква - й там і тут козлам чортів бояться . Сраку усе ширше розкриває Каа скоро сам в Акели схибить : досить джунглям беззаконь кривавих . Всі б гієнами жили без книги як один : Шерхан Балу Багіра . Від гангрени сохли б Гангу ріки . В звірів є - і людям треба віра щоб червоній квітці майоріти . Книги слів закону джунглів замість : " Матері такий Природи задум : як уже єбатися зв'язались

На смак не смикайся себе відчути дати навряд сердечний жар жагою вщухне губ : чеканням квантово переміщу ті дати - знеси знесиленість загоювать тугу . Себе не думай віддалить на дотик навіть : мовчання чаяннями вухом ухопить я віднайду тебе й у темряві віч-на-віч усю з пизди спущусь кров вічно носом пить . Керує бабою чуття інтуїтивне : комусь дає єбать когось подалі шле . Не хочеш в сраку - май цукерку як дитина : єби аби дарма не пропадав мій член

Хто кому вилиже сраку з нас ? Cпроби полишиш це як узнать . Всесвіт інь-яневий вертить круг серце зів'яне - гній : мертвий труп . Двічі не ввійдеш в стрімку ріку . Хуй ледь завівсь під " кукуріку " піки оргазмів пизда вдала як Гюльчатай би їб Абдула . Джин ізсередини лампу тре ввік крім цієї не мав потреб . Мавпи кочують навколо пальм : спрагнеш - то голову колупай . Люди ! Папуга - не диктофон : бійтеся Бога набути форм квантова світить вже ера бля вальсами привида-корабля . Вартість біткоїнів знов росла . Анус ковтком насолод розслаб . Щастя розвалиться на сльозах . Хто кому

Психи діляться на хворих виліковно та таких які маскуються під них акуратно : стрімголов не гонять коней економлять жваві кроки ніг пітних ловлять ніздрями коли момент назріє маніфест проголосити змогу дать а тоді - відводять душу вже як звірі й хай навколо хоч сиренами гудять . Насвинячили - не надто в тінь тікають від гарячої міліції руки . Так у нашому коханнячку цікаво все змішалося : і вівці і вовки . Гострих ікл слину ледь тамують трави мишка нишком тільки дражнить апетит : Бог чи Дарвін знають мудро хто жить вправі бо комусь шматком на корм сухий піти . З ями змій маячить : "

Здавна з Дауна синдромом батько пестить малюка . Хтось захищений від дрона дрином - пробуй налякать хтось вдягнув жилет з кевлару пристрій бачення вночі : без біноклів-окулярів ближній - невідомо чий . Міркувати можна далі про синдроми і війну побратимівські медалі скронь завчасну сивину але мабуть треба кінчить на високій ноті соль і з нуля вставляти іншій унітаз під антресоль

До пизди тобі мої шедеври дим лікнепу небом дме крізь дах Гамлетом запитуюcь щоденно : " Що ж шедевр як не твоя пизда ? " Так : пизда яйцю першопричина матка-королева аксіом золота середина безцінна а не єблі блядь атракціон ! Плачуть струни кобзарем вусатим раком бекать втомлений пастух : та тобі й пизді твоїй до сраки рим за сімома дверима стук . Силоміць в читальню не заселиш байкою розширювать колгосп : крихту хоч би критики насереш чи гівна просити у когось ?

Індіанець втратив нюх - втратить скальп . Цензор сцяв таку хуйню пропускать . Море квітами віршів ніби є та пизду розворушить не дає найнебесніше з Господніх творінь : глузд загублено в безодні твоїй мозок звів від мозолів сраний зад аби яйця псом знов ліг став лизать . Індіанець втратив скальп - втратить честь . Критик автора зашкварив пече . А я йогом зміг пизду заклинать збігом йобаних безглуздих принад . І вона мені отрути тепер відливає кожен крихітний перл : розгадати треба вміти секрет - оттоді з бабами миттю все пре . Індіанець втратив честь - втратив сенс . У могилу автор іскру несе

Жив Князь Переп'ят, у князівстві Не мало добра він зробив, За життя своє у суспільстві Військовому шану схопив. Но вже він три роки воює У дальній країні, важко Дружина-ж то серцем горює Не маючи звістки давно. Тож військо збирає, у дворі Словами побуджує йти В походи далекі,- по зорі Знайдемо Князя соколи.. Гніздо покидають, по полю Вбачають великі війська, Всі мужі не в страху, до бою Мечі дістають, а вона - Дарований лук, в Переп'ята Стрілою у серце не зна Що муж це приїхав, завзято Його на колінах трима. Він очі заплющив, у землю Душа відійшла назавжди, Вона без вагань у цю