*Різдвяний шкодник*
Хочеться ласенького на різдво мені,
Сяду я тихесенько вдома на вікні.
Поряд стоїть мисочка, радість для життя.
То смачна, бабусина, запашна кутя.
Я до ней підсунувся з ложкою в руці,
За вікном купаються в снігу горобці...
Кіт на них не дивиться, тихо ловить гав,
Ну а я до мисочки передчас пристав.
Ложкою зачерпую радість по життю,
Я краду бабусину, запашну кутю.
Вже й завечорілося небо навкруги,
Зіронька засяяла, вертепи пішли...
Ми з котом наїлися - як два пузани,
Ложку дам вусатому, дві ложки мені.
Навкруги всі зайняті дорослим життям,
І ніхто не дивиться за малим дитям.
Із котом заснули ми разом на вікні,
Я в обіймах з мискою, а кіт на мені.
Мама заходилася, накрива на стіл,
А куті немає вже, бо я її з’їв.
Отаке цікавеє у дітей життя,
Хай на кожному столі буде та кутя.
Щоб маленькі діточки в нашому житті
Засинали ситими від смачной куті.
