Зіронька сяє, серце стучить,
Щось у мені до коханой біжить
Ой ти кохана, люба моя!
Чом голосок твій як солов'я?
Душу здирає, плоть обглодає,
Ти, без рушника, виходь за меня!
Зіронька сяє, серце стучить,
Щось у коханої в грудях лежить
Я би й вийти хотіла до тя!
Не хоче та мати й доля твоя
Душу здирає, плоть обглодає,
Луна з зозулі довжезно стоя!
Зіронька сяє, серце стучить,
Щось за тинами, то любий кричить
Гей ти кохана, люба моя!
Кинь злую мати йди до меня
Душу здирає, плоть обглодає,
Я ж з тобой мила запряжу коня!
01.01.24
Пісня-вірш, при написанні вкладав один сенс (більш містичний) а у підсумку вийшло щось доволі романтичне, хоча оригінальний сенс у тексті при певному напруженню можно понять. Як по мні вийшло не погано.
