Коробка?

Нам в дитинстві кробку вручили
Невеличку, такого ж віку
Щоб думки з речами жили
Оселялись в картонну домівку.

Положіть же туди іграшок, 
Щастя мами і ніжні руки
Киньте гору дорослих усмішок
Магію світу, незвичні звуки.

І тарілку жбурніть розбиту 
Вам за неї влетить від бабусі 
Ви ж дитина, вам нудно жити 
Ви завжди в метушні та русі. 

Покладіть же перший дзвоник 
Хвилювання та страху насипте 
Заберуть ваш із дерева коник 
Зошит, ручка в долоню влипне.  

Лише мить і з коробки рукою 
Вам навчання горло здавить 
Плачте, вам не надуть спокою 
Інший сенс у житті заправить.  

І візьміть своє любе хочу 
Й положіть десь на дно під речі. 
Юність нерви пером лоскоче 
Серце й розум бажають втечі. 

Далі рок, алкоголь, кохання 
Тільки тихо, побачить тато 
І знайде у коробці страждання 
Що лежать під важким атестатом.  

Вам нарешті дарують свободу 
Посилають в чужеє місто 
Не навчивши ні сенсу, ні броду 
У руках лиш коробка зі змістом.  

Що ж почніте її наповняти 
З часом стане усе простіше 
Дім, сім'я не  дадуть сумувати 
Час примушує йти повільніше 

Сам же стане летіти стрілою 
І уже ви сутулий та сивий 
Летите без коня ковбоєм 
Лише в пам'яті, досі щасливий 

Лише в пам'яті молодість й посмішки 
Мама, тато і ви малеча 
Де все це? Стаєте навколішки 
Де ж знайти ці всі рідні речі? 

Ви про ящик з минулим згадали 
Ось постав він перед ліжком 
Там є все що туди поклали 
Варто лиш відірвати кришку 

З сил останніх вдалось відкрити 
Погляд сповз, розірвалась струна 
Там лиш рози, герань, гіацинти 
Розквіла із коробки тр...?

OlSon
Опубліковано: 10 бер. 2019. 23:17
0 коментарів
Коментарів немає! Ви можете написати перший коментар до цієї публкації!