Кому что нужно от жизни - Каждому свое - А мне, отсюда до тризны, Только ты и счастье твое. Рифмую так себе, Но наполнен чувством, захлебываюсь им, Не буду таким, как прежде. Но стану ли от этого твоим? Несколько последних дней или дольше Часто не понимаю, что происходит, Тебя не хватает, не то что больше, А совсем тебя рядом нет. Меня это изводит. Ты, твоя радость, печали твои, тревоги Мне дороги бесконечно. Но между нами мили, километры, Горы, моря, пустыни, дороги. Тебя ощутить, прикоснуться, обнюхать Так хочется Без тебя уже и одиночество - Вовсе не то одиночество. Скучаю. Совсем уже не

Метнулся отблеск фар в открытое окно, Раскрылась темень света полосами... Ты здесь лежишь, со мной, нагая, с приоткрытым ртом Сейчас, а не вчера, сегодня - не с годами. Твой запах слышу, вкус на языке, Дыхание твое спокойное довольства. Рука моя играет волосами на лобке Твоём - из шелково-изнеженного ворса. Ты спишь, устала, головою на плече Моём! Не может быть! Я все ещё не верю... Живот мой тянет, застывая в холодке, Перебираю счастья тики - медленно хирея. Боясь нарушить преблаженный миг, Удерживаю мысли и дыхание. Ты вся теперь моя! Ну, мир, теперь держись! И засыпаю тихо, весь тобой

Останнє слово має буть за кожним : однаково звучатиме - тоді плюватимем на правила й закони як логіку перебігу подій . Ловити рикошетом першу кулю неясно звідки випущену ким : вид крові всіх невинної шокує від пострілу тремтячої руки . Та показник середньостатистичний містично обнадіює : є шанс що щиро тільки ти тил захистиш мій коли десант робитиме масаж . Спитай дитя : де Клаус а де Санта ? Де пепсі а де коли різний смак ? Сказав усе : нема про що писати - повторювать куплетами вісьма

Ты выбираешь маски, роли, сцены, Ведь легче жить, скрывая свет внутри. Но сколько можно прятать свои стены Не выпуская из-за них ни искры для любви? Ты говоришь: "Проблемы, обстоятельства и время…" И строишь башни из навязанных причин. Но знаешь ли, что сердце без истомы — Как пропасть, сжатая в тисках чужих вершин? Ты управляешь, думаешь: я в силе. Твой мир — искусственные схемы и контроль. Но ведь в игре, где оба тихо стынут, Нет победителей, есть только боль и стон. Я не хочу ломать твои устои, Не собираюсь обучать, как быть тобой. Но верю — есть дорога в чистом поле, Где ты

Цілодобово лоно буду цілувати з а тижнем тиждень місяцями з року в рік оргазмом тіло муркотіло винуватим аби : " До смерті зліг лиш мною захворіть " . Відкинь всі сумніви розслабся : так кохана тобі єдиній безліміт акційний цей не зводь будь-ласка ніг - проникливе прохання розкрийсь губами - усміхни весні лице . Пізнала піхва справжнє щастя щоб жіноче - язик насамперед потрібен а не хуй : вусатій статі шепотітиму щоночі таке що вуха не почують наверху . Хто кволий вимовити " кунілінгус " термін той тямить тему наче квантовий експерт якому більш важлива цілісність системи

Игры, в которые играют люди Часто неискренни и они повсюду В них много философствований и прочей дряни Но зрелость ли это? Или это по пьяни? Люди людьми играют стабильно Кто-то считает себя при этом сильным Другого пытаясь держать под контролем Но удивительно, что и одному и другому от этого больно И тот и другой ищут взаимности Движутся постоянно, вечно в активности Но толку от этого, если без саморефлексии Пустая начитка бессмысленной лекции Человек не может жить без человека Если ты сам, то считай, что калека Но в поиске ускоренной любви и взаимности Не превращайся, однако, в коллекционера

Кріпак і чорт Божий пан дарів схотів Кріпаку мовляв указ: - Ти у мене всіх жуків повбивав за один раз! - Ти від скоту всіх вовків залякав, думою втряс!.. ти у мене розумніший! ти у мене найхитріший! дам тобі завдання се - ти найди золото, срібло мені на кашталь лице! чи болото, див гніздо бісів, чортів, зло лихе!.. в нагороду за се діло дам тобі життя вольне!... Думав кріпак що дістати Не срібло і не злото Їх в житті важко впіймати Тому ж вибрав болото!.. Летить, ходить отримати По землі і по хмаркам - До коваля: дуж кувати! Сил-залізо по справам! Коваль, молот і гриміти Так що гори по

Заслугував на менше значно аніж маю - тримаю жмені повні наче кулаки : хто страху втрати найціннішого не знає той власний стрижень цим підточує ламкий . Жіноча дружба блиском пил чи міць алмазна ? " Чого та баба хоче ? " - бився Зигмунд Фройд . Там анорексія добила прищ замазать а ми як демони єбем святиню в рот . Спеціалістів з креативним інтелектом вже замінила майже нейромережа . Язвить я звик віршами знову прителепав - і тут самому стало смішно не на жарт : куди ми котимося ? Звідки нас приперло ? Чого поезії чим далі цій гудіть тим більше хочеться втопить до днища перли лиця

Гівно обгорталось цукеркою зваться : поїв - після того попробуй на зад сядь . Запитує логіка : висрать тепер чим заїсти як другими страви ці перші ? Гівна виглядають мов тістечка купки . До рук переходять в день тисячі кубків : давно назріває потреба змагання наклав би хто більше окремо й загально . Гівно у гівні на плаву - не потоне його утворили ті ж квантів протони : своє не смердить - гріх чийогось цураться глистом висувати претензії сраці . Не пахнуть гівном як відомо і гроші : відкачку веде містермускульний розчин трояндами пахнуть вбиральні громадські а кал карнавальні знецінює маски

Некрофіл єбе зомбі : є відрадні моменти в божевілля безодні підкиданням монети . Педофіл-аніматор демонструє мультфільми : стиль картину знімати має всюди буть вільним . Зоофіл на папугу здавна слину пустивши лиш повторює : " Погань дай хоч спокою тиші ! " А в стосунках здорових еталонно без змін все : чим долають хвороби ? Та яка вам різниця ?

Рило марило . Затьмарилося небо димоходу сраки хмарами навислими формувало мрії десь між пере- й недо- : сформулюй сакральне словом пробуй висловить . Блядь у роль вжилася лялі біля папіка : скільки встане хуй - єбать анально бити дасть гроші легкі мать нутром пекуча паприка - вити слізно мила вмилася і витерлась . Полюси міняє гніту світовий магніт : чорний хід планує свій фігура шахова - всіх потроху збити з потрохами виманить атмосферу передать ферзю нажахану . Раптом харя хрюкне-грюкне : " Так не ходить кінь !! " Збунтувались Васюки Остапа Бендера : зараз будуть вам москаликам

Минулого час часткою ставати : по різних берегах розводить міст рукою каву екс як екскаватор - гарсон дрищові чайові відніс . Все виє : віють осінню відносин промерзлих ягід бабині літа а так пизда промацувалась носом - язик мов за метеликом літав ! Черстве дратує серце круасаном засохло чи розбите - чорт із ним : блядь Боже нахуя твоя краса нам ? Назад Содомом засрану візьми . ЛГБТ в очікуванні кари до неба геморою Вавилон : летять злиттям із сонечком Ікари щоб землю знову кров'ю залило . Єбти і ти перестаралась видно єство своє обожнюючи більш : прямуй - пильнуй наступну половину чим