МРІЯ ЗБУВАЄТЬСЯ
Мрія – наскільки це красиво, щиро, по-справжньому! А коли мова йде про мрію дитячу, тут взагалі немає слів. Якщо кожен з нас, дорослих, заклопотаних життям, здійснить хоча б одну дитячу мрію, світ стане добрішим.
Взірцем ставлення до дітей для мене завжди був світлої пам’яті Сергій Миколайович Руднєв – поет, бард, Людина з великої літери, справжній Друг. Він писав передмову ще до моєї першої книги, яка вийшла в 2004 році. І ніби передав естафету…
Шановні добродії! Перед вами перша книга молодої дівчини Поліни Тригуб. Як ви вже здогадались, книга – це її мрія. Полі 12 років. Вона мешкає в Черкасах та навчається в одній зі шкіл Південно-Західного району міста. Дівчина кмітлива, добра та працьовита, Поля щиро любить своїх рідних, любить все прекрасне навколо себе, любить тварин. Справжнє Сонечко. Бо той, хто любить тварин, є дійсно доброю людиною. Саме про тварин – друзів людини – ця книга.
В родині у Полі тепло та затишно. Мама Інна, тато Сергій, брат Гліб (ілюстратор), бабуся Тамара Борисівна, дідусь В’ячеслав Віталійович – усі вони разом з Поліною справжні друзі, підтримуючи одне одного у будь-якій ситуації. Величезне їм спасибі! Книга присвячена мамі та братові – рідним людям. Це зворушливо. Так що виросла наша юна письменниця в атмосфері тепла, любові та щирості.
Не берусь рецензувати книгу з точки зору професіоналізму. Воно й не треба. У нас чимало бажаючих критикувати, ставити підніжку та ін. Цікаві сюжети, справжні пригоди героїв – усе це не залишить читача байдужим. Дитячі щирість, наївність та безпосередність відчуваються у кожному епізоді, кожному реченні. Герої, які часто-густо наділені людськими якостями, з честю виходять з важких випробувань, доводячи, що добро завжди перемагає. На жаль, у дорослому житті не так…
Тому хочеться побажати Поліні в хорошому смислі якомога довше залишатися дитиною, вірячи у світле, добре та прекрасне.
Мудрі кажуть, що для дітей треба писати так, як і для дорослих. Тільки ще краще. На мій погляд, юна письменниця впоралась із цією задачею.
Книга краще за все і краще за всіх покаже те, в якому напрямку потрібно рухатись далі. Сподіваюсь та вірю, що Поліна на цьому не зупиниться, що ми всі стали свідками народження зіроньки, майбутньої зірки, яка і надалі залишатиметься скромною, доброю та щирою. Щиро дякую за підтримку письменниці Тетяні Брукс. Окрема подяка письменниці Марині Павленко. Саме на її книгах Поліна вчилась і вчитиметься й надалі. У добру путь, Поліночко! Хай тобі щастить!
P.S. На даний момент перший наклад книги «Мої маленькі розбишаки» майже весь розійшовся. Готові до друку друга та третя книги. Були виступи на радіо Філадельфії та на Черкаському телебаченні, студія «Ільдана». Творчі пошуки та перемоги продовжуються.
Роман Котляр, письменник, академік.
