Впав у павутиння - паву роздивлявсь вабило тремтінням пір'я зайвий раз : в пастку упіймався - сам себе завів ставши ласим м'ясом яснам візаві . Скрізь лиха безвихідь : дивом лиш хіба вибратись нізвідки шансів наскрібай . Колесо фортуни почало скрипіть - кволий порятунок не прибув з тих пір . Бавляться тенета мухою цеце - дме у напівмертві вуха вітерцем . Хтось на мушку голці - з вушком ткне чи без а от мій Стокгольм - заручником чудес

Троє хлопчаків різного віку виглядали у вікно. Крізь масивні візерунчаті ґрати вони спостерігали за метушнею на подвір'ї — вихованців їх невеличкого сільського інтернату садовили в автобуси. Дві жінки, з надто яскраво нафарбованими губами, час від часу хапали когось з них, щось кажучи. Ніщо в їхніх рухах не видавало ні турботи, ні піклування. Поряд ліниво походжали чоловіки у воєнній формі, деякі зі зброєю. — Чого вони такі грубі? — Антон, наймолодший, з дитячою непосидючістю переминався з ноги на ногу, тримаючись за підвіконня. Йому було шість. Повненький, з круглим обличчям та

Я давно хочу дещо тобі сказати, але кожен раз слова десь зникають. З тобою можна говорити про що завгодно: про погоду, про приготовлений зранку сніданок; про те, яку сорочку тобі краще за все одягнути на роботу. Легко вітати тебе і так сам легко прощатися, бо я знаю, що ми скоро побачимося. А найбажаніші слова досі застрягають в горлі кожен раз, коли хочеться їх сказати. Сьогодні втретє прокидаюся сама. Ночі досі холодні, тому не можу поскаржитися на холодну постіль. Колись ти казав, що думками про близьку людину можна зігрітися. Тоді ти навіть не здогадувався, що з цими словами я одразу

Коли в світлофорах немає струму - на гальма нагальна потреба тиснуть : чи продана цнота продемонструє манди дивовижний окремий присмак ? Коли наречену готують видать - досліджують все мов під мікроскопом : це ти знаєш мила як зможеш - вибач бо ми так губу не туди розкотим . Коли вона сраку а він лиш лиже - мабуть береже хоч аж слина з рота : над рогами чукча повісив лижі - мерзоту сама нажене мерзлота . Коли коло сонячне скоро встане - підніме й мене тебе знов єбати а поки зі снів шлю вірші листами - насмоктуй до праці хуй кострубатий

Одразу хочу повідомити, це не згенерована і не вигадана історія. Це історія, яку я пережила і переживаю досі. Я зрозуміла що потрібно записати й викласти цю історію хоч кудись, щоб від неї звільнитись і поставити крапку. “Ти ричала уві сні як демон, і щось шепотіла” - отакий “добрий ранок” від мого чулувіка, а на краєчку свідомості ще мерехтить відчуття жаху, хоча снилась команда ПЖ і як ми влаштовували якусь благодійну вечерю. В цей час саме військові і такі діячі-волонтери як ПЖ тримають мою кукуху, думаю мозок це прекрасно знає і закриває таким чином мою тривогу і страх. Також для своєї

Вона не питає, чи в моді сьогодні, Чи в риму вплітається кожне ім’я. Вона розквітне у тиші холодній, І світ осяє, мов сонце, сама. Вона закохає у літери світло, у звуки, що серце, мов струни снують. В обіймах рядків нам буває так тепло, як ніби обійми ці, душу несуть. Поезія — зірка, що в темряві сяє, поезія — серце, що в людях живе.

Це місто мовчить у нічних кав’ярнях, де втома розлилася по гірких горнятках. Ти дивишся так, що стираються всі межі – між вчора, сьогодні й між «я» і «ти». Тримай мене ближче, допоки не зникнем. Між вулиць, що світять вогнями нічними, мов полум’я свіч, що горить до кінця.

Холоста остаточна розлука залишає вчергове в живих : б'є без промаху яблуко з лука жонглюванням вогнів ножових . Телефонна тривога фальшива : псих на обліку має стоять препаршиво у дурні пошили - всі під впливом терору хто як . Де ж інтрига абсурду театру ? Дуже дешево взятий квиток : далі п'єса не може тривати - плагіат посередніх пліток . Сам думками до чого веду це що доводить беруся кому : коли Єва й Адам люблять дуться - в'ють тандемом одну сатану

1. ЛЮСТДОРФ Вагон був переповнений. Влітку всі одеські трамваї переповнені. Особливо ті, які прямують до моря. Двадцять сьомий маршрут, в якому лейтенант Максим Корецький їхав до місця своєї служби, також не був виключенням. Ще вранці Максим з хвилюванням дожидався в управлінні кадрів штабу округу як складеться його доля. У спекотний липневий день в Одесі, коли сонце вже зранку нещадно гріє узбережжя, кожен знаходить свій порятунок від спеки. Відпочивальники на пляжі радіють свободі носити шорти і майки, насолоджуючись прохолодою води і свіжим бризом. А для військових в очікуванні припису

Комусь ріки крові на вусах цукрові ковтати найтяжче страждання дитячі та є чим запити п'янючим без спирту : і знову по колу попкорн кока-колу . Кіно для незрячих заводить добряче машині залізній розширює ніздрі . Масонів лакеї козирним океєм до трансу гіпнозу витрахують мозок . Скотину заріжуть : вхопились за їжу лунатимуть жарти - лиш жерти і ржати . Щоб жертва кричала : джерела ключами бордель відкривали в водоймі кривавій

Не припинять благала Бога ніби а може я для тебе Ним і був : невинно чистій як не стати міг би ? Хай розпинають хуй : воскрес й єбу воістину . Пасхалки затріщали : втопився мов апостол у пизді . З такими взявся жартувать речами - в євангельну вагіну запис дій не на одних словах веду і вводжу . Диван дивами освятив всіма : попутав чорт - його помилуй Боже хто за моє блаженство більше б мав ? Спокути хресний біль вірян рятує - до раю двері створені для душ та іншу переслідую мету я : чекай пришестям знов - не обійду ж

Зігрів твій холод все моє нутро навіяний несправжній тимчасовий : новітню запустив по венах кров здолать парсек анабіозом сонним . Галактики прошив саме ядро у чорну дірку назавжди поринуть : давно чекає - мій аеродром став прикладом для відданих тваринок . Як білка час за стрілкою ганявсь відносний наче наш формат взаємин : блакить тримала кулаки за нас по закутках гуканням потаємним . Невже ми зникли : сліду не знайти ? Недбало далі маскувались тіні губились у туманності я й ти настільки невід'ємними постійні . Ось по стіні пробігло зайченя : звичайний промінь сонячного світла . Спини