Сира земля справляє , мов любов , останнє перше враження на трупа ,
тепер для нього в цілім світі лиш вона - єдиний ліками бальзам :
всі разом ляжем свого часу і розчинимось , як гроші у банкрута ,
а він би , й небо як сулили синьо-сьоме , звідти ввік не вилізав .
Науки здавна винаходять , випробовують безсмертя еліксири .
І хай-но зовні б навіть зомбі-апокаліпсис настав :
заритись , далі зневажать і не зважать на це в землі сирій і сірій ,
немає марно мови - в надра знов навколішки вростать
діагонально , перпендикулярно чи горизонтально .
Вдається дивом і не кожному далеко встать з колін з-під божества .
А світ над ним іде-гуде , кудись блукає монотонно одностайно :
ніяк не може взяти курс на намір спроби пережить ворожий страх .
Сира земля справляє , мов любов , останнє перше враження на трупа :
ховайся , смійся , з глузду їдь , ридай від серця - та вона своє візьме .
Всі разом ляжем свого часу і розчинимось , як гроші у банкрута :
сюди завезли якось тіло , але звідси вже назад невиїзне .
