А знаєш я сумую за тобою,
У літніх сутінках тебе нема...
Тебе я проводжала із журбою,
Але в душі співала радісна весна...
І ось іду по вулиці блукаючи примарно,
Ще крок ступлю і згадую усе...
Чи вже ж таки чекаю марно,
Що час тебе на крилах принесе...
І серце захлинається від болю,
Душа кричить у тиші голосній...
Повернеться і буде він з тобою,
Мовчи і гірше думати не смій...
А я не знаю як мені чекати,
Де сили мені тої віднайти...
Щоб щастя мені свого не чекати,
А обійняти і в житті лиш берегти...