А знаєш я сумую за тобою,
У літніх сутінках тебе нема...
Тебе я проводжала із журбою,
Але в душі співала радісна весна...
І ось іду по вулиці блукаючи примарно,
Ще крок ступлю і згадую усе...
Чи вже ж таки чекаю марно,
Що час тебе на крилах принесе...
І серце захлинається від болю,
Душа кричить у тиші голосній...
Повернеться і буде він з тобою,
Мовчи і гірше думати не смій...
А я не знаю як мені чекати,
Де сили мені тої віднайти...
Щоб щастя мені свого не чекати,
А обійняти і в житті лиш берегти...

380686235498
Опубліковано: 08 бер. 2020 13:51
0 коментарів
Коментарів немає. Напишіть перший коментар до цієї публікації!
Про що мова? Пора визнати що сучасна українська література переживає різносторонню кризу. Ситуація складається так, що перспективи для молодих талановитих авторів стають все більш стислими: ринок літератури розкиданий і неконтрольований, авторське середовище надто локалізоване. Сучасна українська
Проблеми гендерного характеру існують стільки ж часу, скільки існує саме поняття статі. Поглиблюючись у вивчення історії даних проблем, можна знайти багато прикладів з кожного покоління, ще від часів коли людство жило у печерах. Що цікаво, основи цих проблем були сформовані якраз у ті часи, шляхом
Про серіал "Твін Пікс" я вперше почув ще років чотири тому, коли ознайомлювався з різноманітною психоделічною творчістю. Саме тоді я подивився фільм "Малхолланд Драйв", який окрім нових вражень приніс мені ще й нотку ностальгії за улюбленою грою "GTA San Andreas", яку