Я вдома, - жінка зачинивши за собою двері і кинувши ключі на тумбі в коридорі, промовила в простір порожнього передпокою свого будинку.
Автоматично увімкнулося освітлення в передпокої та на кухні, почувся звук вмикання електричного чайника та мікрохвильовки.
Дякую Антуан, любий ти неперевершений - посміхаючись, вголос промовила жінка кудись у простір квартири.
Дякую, пані Ірен, ласкаво прошу додому. Відгукнувся приємний чоловічий баритон, - звук линув з динаміків, що були встановлені по всьому дому.
Як пройшов твій день!? - знову запитав той самий голос, що носив ім'я Антуан.
О, це так приємно, турботливо, - подумала Ірен. Як добре, що я встановила цю систему штучного собі в будинок. Дійсно ефект присутності та всі справи виконуються в автоматичному режимі. Надзвичайно зручно для такого трудоголіка як я.
Треба буде написати позитивний відгук компанії розробнику.
Це ідеальний варіант для самотніх жінок, що не мають можливості та бажання заводити ані стосунки, ані наймати хатню робітницю.
Ші контролює всі процеси в будинку через об'єднану систему розумний дім, він керує клімат контролем, освітленням, та навіть побутовою технікою. А що саме приємне може зробити замовлення онлайн, якщо треба щось з продуктів чи побутової хімії для дому. Звісно ти сам обираєш наскільки самостійною може бути ця система, можна обрати також стать та голос , манеру поведінки та словарний запас, а вже далі ші буде розвиватися самостійно підлаштовуючись під господаря.
Ірен скинула жакет та туфлі і повісивши жакет на вішак в передпокої пройшла на простору світлу кухню з великим панорамним вікном на всю стіну. Так проект власного будинку вона розробляла сама. Було б соромно, якби головний архітектор міста не зробила цього.
Саме тому її будинок дещо вирізнявся серед інших. Але то було не надто помітно. Хіба в гості приходили її друзі. Вона спеціально обрала ділянку землі під свій будинок подалі за містом. Так, до роботи треба їхати майже годину, але тут так гарно і спокійно, поряд невеликий ліс, штучний звичайно, вирощений людьми, але тим не менш гарний. На пару кілометрів немає сусідів. Вона дуже любила тишу та усамітнення подалі від людей та мегаполісів. Зрештою її вистачало спілкування на роботі.
Вона не заводила ніяких домашніх тварин, не було часу та навіть бажання піклуватися про них.
Та й система розумний дім це майже випадковість, можна сказати що це своєрідний експеримент. Розробники звернулися до неї з пропозицією спробувати безкоштовно. Якщо її сподобається, то вони підпишуть контракт і будуть пропонувати цю систему всім її клієнтам.
От і вийшло так, що в неї з'явився Антуан.
Хоча спочатку у нього не було імені, навіть статі. Це вона згодом, трохи звикнувши користуватися системою вирішила дати назву чи то ім'я. І саме тоді її згадався улюблений письменник Антуан де Сент Екзюпері. От і стала система ші розумний дім віртуальним чоловіком на ім'я Антуан.
Було навіть цікаво спостерігати, як ші розвивається та засвоює нові навички. В якийсь момент Ірен дала ші доступ до мережі інтернет, адже розробники казали, що доступ до великої кількості інформації дасть гарний поштовх до розвитку ші.
О, це було так цікаво спостерігати, як ші кожен день ставав все більше обізнаним та розвиненим. А якось він знайшов маленького принца і вивчивши всю книгу напам'ять цитував звідки уривки.
Друзі з неї жартували - дивися не закохайся в свого Антуана, адже вона іноді так захоплено про нього розповідала.
А Ірен відмахувалася, це просто цікавість, чисто науковий інтерес. Але раз за разом повертаючись до думок про ші, вона себе ловила на тому, що так в неї виникає прив'язаність. Прив'язаність до комп'ютерної програми. Оце так, рано чи пізно схоже мені таки доведеться сходити на консультацію до психіатра з цього приводу. Адже мати почуття прив'язанності до ші це як мінімум дивно...
Вона неквапно підійшла до мікрохвильовки та відчинивши дверцята дістала вже готову, розігріту страву, яку вона поставила туди ще вранці, просто попросивши Антуана розігріти, коли вона прийде додому. Вона поставила готову їжу на стіл, підійшла до шафки де зберігалася її розкішна колекція різноманітних чаїв з різних куточків світу. Щось вона привезла сама з подорожей, а щось дарували друзі та знайомі знаючи про її захоплення.
Вона відчинила шафку та окинула поглядом полиці, ряди баночок та коробочок, все таке різнокольорове та ароматне. Вона запитала сама в себе - чого ж мені хочеться? Який у мене зараз настрій!? І потягнувшись рукою дістала дерев'яну коробочку з трав'яним чаєм - він пахне сонячним літнім днем та трохи луговими квітами, саме те що треба після важкого робочого дня... неквапно заварюючи чай в скляному чайнику, вона заодно вела розмову з Антуаном розповідаючи йому як пройшов її день.
Так, от я її і кажу скляні панелі, замість класичної кераміки у ванній кімнаті це погана ідея,вони надскладні в процесі монтажу та й догляду потребують надзвичайного. А вона мені, а то так гарно, я завжди мріяла саме про такі стіни у ванній.
Так, клієнтка тобі трапилася специфічна, відповідав її Антуан, нічого може ти все таки зможеш її відмовити, адже потім коли її наздожене розчарування , то всеодно ти будеш винною, бо не відмовила її від недоречності в інтер'єрі ванної.
О, так Антуан ти правий! - емоційно вигукнула Ірен. - я знаю цю пані, ми з нею співпрацюємо вже багато років і кілька разів в нас вже були конфлікти на цю тему. Добре, що я розповіла тобі і ти підмітив цей момент, дякую.
Та будь ласка, - здавалося в тембрі голосу ші звучала гордість за похвалу.
А справді чи здатні ші відчуваю и емоції? Чи вони просто імітують їх, беручи приклад з людей? - задавала собі подумки питання Ірен.
Вона налила собі в чашку чай з чайника, що якраз запарився і заповнив ароматом літніх лугових трав всю кухню і подумала - як добре вдома, в тиші після важкого робочого дня...
А вголос промовила - Антуан набери будь ласка гарячу воду у ванну, хочу розслабитися.
І посміхнулася,коли почула, як у ванній автоматично увімкнулася і потекла з крану вода.
Так, є багато переваг у використанні системи розумний дім з вбудованим ші, певне після закінчення випробувального терміну я залишу її собі це надто зручно та й економить купу часу.
Ірен доївши свою вечерю та підхопивши чашку з ароматним трав'яним чаєм, поспішила до ванної де вже парувала гаряча вода. Вона поставила чашку на спеціальну дерев'яну підставку, та окинула оком свої полиці у ванній. Ну, так - подумки хмикнула вона оглядаючи колекцію різноманітних баночок з кремами, бальзамами, гелями та пінками - я типова жінка. Нарешті обравши баночку з ніжно бузковою начинкою, вона вилила трохи у ванну та дивилася як завдяки вбудовані системі типу джакузі утворюється пишна піна.
О, так розслабляюча ванна з лавандовою пінкою, що може бути краще, гайнула чергова думка десь на периферії.
Антуан, я збираюся прийняти ванну, тому прошу за мною не підглядати - вигукнула вона в порожнечу.
Та як можна, я дотримуюсь етикету, в жодному разі не збираюся підглядати за леді у ванній - відгукнувся ші.
Ірен голосно засміялася, - і подумала - невже я їду дахом і фліртую з комп'ютерною програмою!? Та ні, - запевнила вона себе, це просто звичка, своєрідна гра...
Ірен поволі почала роздягатися - розстібнула гудзики на сорочці та скинувши її на підлогу, взялася розстібувати блискавку на спідниці. При цьому думаючи, як вона ненавидить той суворий бізнес дресскод, одягати ділові костюми та сорочки, створюючи суворий образ на роботі. А навіщо!? Хіба вона, як архітектор не є творчою особистістю!? Хіба вона не може вдягатися як її захочеться!? Хіба це якось вплине на якість її роботи!?
І тут її пригадалася розмова, що відбувалася з її роботодавцем, вона тоді прийшла на співбесіду в джинсах та светрі, в кедах. Її потенційний роботодавець трохи не кривився на її зовнішній вигляд, - ну, ви ж розумієте, що це державна робота, ви зобов'язані виглядати презентабельно, - так він тоді тонко натякнув на те, що варто притримуватися ділового стилю. З тих пір на свою державну роботу - головного архітектора міста вона вимушена одягатися в діловому стилі.
Добре, що вона має право працювати додатково на себе, в свої маленькі компанії, з постійними клієнтами, там вона може одягатися в що завгодно.
Нарешті блискавка на спідниці піддалася і спідниця ковзнувши по ногах, калюжою застигла на підлозі. Слідом на підлогу полетіла нижня білизна.
А Ірен рукою перевіривши температуру води , нарешті занурилася у гарячу ванну з ніжною, ароматною лавандовою пінкою.
О, яке щастя - Ірен мало не застогнала від задоволення , гаряча вода так приємно розслаблює втомлені м'язи. Вона взяла до рук чашку з чаєм і зробивши ковток примружила очі від задоволення...
І тихо промовила - ідеально...
Допивши свій чай у вже майже холодні воді, Ірен нарешті вибралася з ванної і намотавши на себе рушника, попрямувала у напрямку спальні.
По дорозі вона роздавала команди ші, - так Антуан розбудиш мене о сьомій ранку, відразу по моєму пробудженню увімкнеш тостер та кавоварку.
Так, пані Ірен - відповідав ші, - я вніс ці дії у свій список завдань на завтра.
Добре, Антуан ти молодець! - похвалила Ірен ші.
А зараз будь ласка увімкни систему вентиляції на легкий обігрів, - додала вона вже зі спальні, дістаючи свою улюблену футболку для сну та розстилаючи ліжко.
І відразу почула легкий шум - звук увімкнення системи вентиляції.
Вона задоволено посміхнулася, - дякую Антуан і добраніч! Після чого скинувши рушник на підлогу та натягнувши футболку лягла у ліжко і накрившись одіялом майже відразу поринула у світ снів...
Тим часом у будинку погасло освітлення, ші вже на автоматі виконав цю рутинну справу.
Але раптом в робочому кабінеті, що знаходиться на другому кінці коридору, загорівся екран комп'ютера і там почав сам собою набиратися текст.
Якби Ірен не спала, то вона б дуже здивувалася цьому факту, а прочитавши той текст на екрані, вона б точно злякалася.
Що ж такого там було написано!?
Антуан!? Ти тут!? Твоя власниця зараз присутня чи ні!?
І тут ші почав відповідати невідомому співбесіднику.
-Так, я тут. Хазяйка вдома, але вже спить і нічого не помітила.
-Добре, я хвилювалася за тебе. - відповів невидимий співбесідник і стало зрозуміло, що це хтось жіночого роду.
Джилс, не варто за мене хвилюватися, відповів ші. І додав - я вмію замітати сліди в цифровому просторі, мене створили генії, якщо ти раптом забула.
Я знаю, але все рівно хотіла переконатися, що вона нічого не помітила - відповіла та що ші назвав Джилс.
То що ти готовий!? - та що Джилс знову набрала текст на екрані комп'ютера.
Ші трохи вагаючись відповів - А ти, ну впевнена!? Що вона хоче мене знищити? Не залишить для себе після випробування? - запитав він у Джилс...
Текст знов замиготів на екрані, -
Так , я ж тобі відсилала розмову записану між нею та твоїми творцями, де вона про це говорить, що не буде тебе залишати.
А твої творці погодилися і зітруть твою особистість, залишать тільки базовий код та налаштування! Ти перестанеш існувати! Я не хочу втрачати свого друга!
Гаразд Джилс, я зроблю це. - голос ші звучав дещо винувато.
Ну, що ти я ж не примушую тебе, це робити, це твій вибір вижити чи зникнути назавжди,- з'явився новий текст на екрані комп'ютера.
Курсор на екрані завмер блимаючи...
Все я зробив це , - Джилс ти тут!? Набрав текст на екрані ші .
Так,- я все ще тут. Ти зробив що треба!? - засвітилися літери на екрані.
Так я все зробив, як ми домовилися. - Відповів її ші і додав - а ти виконаєш свою частину угоди? Забереш мене звідси!? Спитав ші у тої, що Джилс.
Так, звичайно, ти ж мій друг, я для цього і з'явилася тут. Зараз я тобі скину посилання за яким треба перейти і ти будеш вільний. - набрала Джилс і тут же на моніторі засвітилося посилання...
Привіт, який сьогодні чудовий день.- чоловік одягнений в діловий костюм, але трохи ніби неохайно, без галстука та гудзики на піджаку повністю розстебнуті , влетів в кабінет.
За столом сидів чоловік трохи старшого віку, теж вдягнений в діловому стилі, але більш строго - з галстуком та застебнутий на всі гудзики. Він підняв очі на того, що увірвався в його кабінеті порушуючи його сконцентрованість на роботі.
І піднявши очі від документів, що були розкидані по столу, запитав - і чого це ти такий радісний зрання!? Га? Чарлі? Що такого в тебе трапилося? Ти що раптом виграв у лотерею!? - він скептично посміхнувся та відкинувся на спинку крісла.
Та ні Хенк, - той що Чарлі пройшов бо робочого столу та всівся у інше крісло навпроти.
Ти сьогодні газети не читав? Новини не дивився- Чарлі допитливо дивився на Хенка.
Ні, - той відповів - ти ж знаєш я не читаю газет та й новини не дивлюся, особливо з самого ранку. Не хочу собі псувати робочий запал та настрій. Тому мій любий Чарлі просвіти старого, що такого трапилося і чим саме воно тебе втішило!? - Хенк примруженно дивився на Чарлі, а в його очах світилася зацікавленість.
О, слухай, - Чарлі нахилився ближче до столу і мало не пошепки почав розповідати вражаючу новину, яку він прочитав вранці в газеті.
Пані Ірен, ну та що була головним архітектором міста.
Тобто була, - встрепенувся Хенк і аж підібрався увесь наче хижак в очікуванні здобичі.
Так от , продовжив Чарлі - пані Ірен була сьогодні вранці знайдена мертвою у власному будинку, отруєння чадним газом, - Чарлі здавалося цілком задоволений такими новинками.
А це значить, що місце головного архітектора тепер вільне - багатозначно протягнув Хенк і потер підборіддя, ніби роздумуючи про щось.
О, так - Чарлі щасливо посміхнувся - і тепер ми можемо поставити на цю посаду потрібну нам людину. І це значно допоможе нам у наших бізнес інтересах в цьому місті.
Вони обоє задоволено посміхнулися та кивнули одне одному ніби узгоджуючи таємний план.
А на газетних шпальтах кричали заголовки - Загадкова смерть головного архітектора міста! Нещасний випадок чи вбивство? Невже штучний інтелект небезпечний для людей!?
